Російське Міністерство оборони заявило, що його війська знищили підрозділ українських спецпризначенців у Покровську. За версією Москви, група з одинадцяти бійців, перекинута туди на гелікоптері Black Hawk, була ліквідована під час бою на околицях міста.
Росія намагається повністю захопити Донбас — територію, що складається з Донецької та Луганської областей. Нині під контролем України залишається близько 10% регіону, приблизно 5 тисяч квадратних кілометрів у західній частині Донецької області.
Покровськ російські ЗМІ називають «воротами до Донецька». Його захоплення разом із Костянтинівкою створило б для російської армії плацдарм для подальшого просування на північ — у напрямку Краматорська і Слов’янська, двох найбільших українських міст регіону.
Раніше Київ підтвердив, що спецназ був перекинутий у Покровськ для стабілізації ситуації. За словами військових джерел, десант був частиною операції, якою керував начальник ГУР Кирило Буданов. Її мета — посилити оборону міста, де тривають найзапекліші бої останніх тижнів.
Російське Міноборони заявило, що всі одинадцять українських бійців, які висадилися, загинули. Крім того, російські підрозділи нібито просунулися вглиб Покровська і «зачищають» район, поступово звужуючи кільце навколо українських військ.
За даними Москви, війська також відбили спробу прориву 425-го окремого штурмового полку «Скала» поблизу селища Гришине, розташованого на північний захід від Покровська. Бої за цю ділянку особливо важливі — саме тут проходять ключові лінії постачання української армії.
Українська сторона поки не коментує заяви росіян. Офіційні джерела повідомляють лише, що ситуація в Покровську залишається «надзвичайно складною», але контроль над містом збережено. Джерела Reuters зазначають, що незалежно перевірити інформацію з поля бою неможливо.
З військової точки зору, ситуація навколо Покровська може стати вирішальною для всієї лінії оборони на Донбасі. Якщо Росії вдасться перерізати шляхи постачання, українським силам доведеться відходити на захід, щоб уникнути оточення — сценарій, який Київ прагне відвернути.
Паралельно аналітики відзначають зміну тактики російських військ. Замість масованих штурмів застосовуються «щупальця» — невеликі мобільні групи піхоти, які за підтримки дронів вриваються у міські райони, створюючи «сіру зону» невизначеного контролю.
Такі дії виснажують українську оборону, змушуючи витрачати ресурси на контратаки в умовах постійного ризику артилерійського обстрілу. Бої точаться не лише в самому місті, а й у сусідньому Мирнограді, де російські підрозділи намагаються прорвати оборону з півдня.
Захоплення Покровська відкрило б Росії шлях до промислової зони Донеччини. Неподалік, за десять кілометрів від міста, розташована єдина українська шахта, що видобуває коксівне вугілля — критично важливу сировину для металургії. Підприємство Metinvest призупинило роботу ще в січні через загрозу обстрілів.
Політичний вимір боїв очевидний: Кремль прагне продемонструвати успіхи перед внутрішньою аудиторією та довести Заходу, що Україна виснажена і не може утримувати Донбас без зовнішньої підтримки. Водночас Київ розглядає Покровськ як символ опору — місто, яке тримає східну лінію.
Експерти попереджають, що навіть у разі просування Росії утримати місто буде складно. Бої ведуться в щільній забудові, а логістика ускладнена нестачею доріг і постійними ударами по тилах. Українські сили, за словами командування, продовжують «знищувати ворога малими групами».
За оцінками військових аналітиків, ситуація нагадує сценарій Бахмута: затяжні вуличні бої, величезні втрати і спустошене місто, стратегічна цінність якого зменшується зі зростанням ціни за його утримання. Проте моральне значення оборони залишається надзвичайно високим.
Росія прагне оголосити про взяття Покровська, однак це може зайняти тижні або місяці. Очищення міських кварталів і сусіднього Мирнограда потребуватиме часу, а українські війська, навіть під загрозою оточення, продовжують чинити спротив.
Покровськ знову став полем бою, де вирішується не лише доля Донбасу, а й довіра союзників до стійкості України.
