Президент України Володимир Зеленський під час наради з керівництвом Служби зовнішньої розвідки окреслив ключові тенденції міжнародної політики довкола війни та наголосив: епоха формальних заяв добігає кінця, а на перший план виходять конкретні дії та вимірювані результати. Йдеться не лише про дипломатичні сигнали, а про реальний вплив на економічні та військові можливості РФ.
Центральною темою доповіді першого заступника голови СЗР Олега Луговського стали непублічні канали комунікації між партнерами України та російською стороною. Саме в цій тіні великих заяв формується справжнє ставлення до війни, переговорів і майбутнього безпеки Європи. Зеленський чітко дав зрозуміти: Україна оцінює партнерів не за риторикою, а за діями.
Президент підкреслив, що будь-які позиції України мають спиратися виключно на реальні перспективи. Ілюзії про швидкі домовленості без тиску лише подовжують війну. Тому санкції, обмеження та контроль за їх дотриманням стають не допоміжним, а ключовим інструментом міжнародної політики.
Особливу увагу в доповіді було приділено морському експорту нафти — одному з головних джерел доходів РФ. Саме тут, у сфері перевезень, тривалий час діяли сірі схеми, що дозволяли обходити санкції та зберігати фінансові потоки. Проте ситуація почала змінюватися.
Зеленський наголосив, що завдяки скоординованому тиску України та групи держав-партнерів щонайменше 20% тіньового танкерного флоту РФ вже зупинили роботу. Це не символічна цифра, а серйозний удар по логістиці та можливостях адаптації до санкцій.
Тіньовий танкерний флот роками залишався інструментом обходу міжнародних обмежень. Старі судна, складні схеми власності, підставні компанії та зміна прапорів дозволяли експортувати нафту, приховуючи її походження. Саме цей механізм давав змогу зберігати мільярдні доходи попри санкції.
Однак, як зазначив президент, Москва намагається компенсувати втрати, залучаючи нові судна та створюючи ще складніші ланцюги прикриття. Це означає, що санкційна боротьба не може бути статичною. Вона потребує постійного оновлення даних, обміну розвідінформацією та швидких рішень.
Україна вже передає партнерам нову інформацію про розширення тіньового флоту та наполягає на включенні всіх виявлених суден до санкційних списків. Йдеться не лише про самі танкери, а й про людей та структури, які забезпечують їхню роботу.
Зеленський окремо наголосив на необхідності санкцій проти капітанів, екіпажів, страхових компаній, портової інфраструктури та фінансових посередників. Без цього тіньова система здатна відновлюватися навіть після втрати частини флоту.
За оцінками української сторони, чинні обмеження на морський експорт російської нафти вже мають скоротити доходи РФ щонайменше на 30 мільярдів доларів у річному вимірі. Кожен додатковий пакет санкцій означає менше ресурсів для продовження війни.
Паралельно Україна інформує партнерів про нові фінансові схеми за участі китайських компаній, які допомагають обходити обмеження. Ця інформація стає важливою частиною глобального діалогу про відповідальність бізнесу у воєнний час.
Міжнародний тиск дедалі частіше переходить у практичну площину. Минулого тижня Сполучені Штати затримали одразу два танкери, пов’язані з тіньовим флотом РФ. Ці дії стали сигналом, що контроль за дотриманням санкцій виходить за межі декларацій.
В акваторії між Ісландією та Британськими островами було зупинено танкер Marinera, який рухався під російським прапором. Операцію провела Берегова охорона США після кількох тижнів спостереження. Це свідчить про системний підхід, а не випадкове рішення.
За словами віцепрезидента США Джей Ді Венса, судно лише маскувалося під російське, намагаючись обійти санкційні обмеження. За даними медіа, танкер належить компанії, зареєстрованій на підприємця з контрольованого Росією Криму, що ще раз підкреслює складність схем приховування.
Ще один танкер — Sophia — був затриманий у Карибському морі. Обидва випадки викликали різку реакцію в РФ, де заговорили про «піратство» та порушення міжнародного права. Проте ці заяви лише підкреслюють ефективність тиску.
Більше того, окремі російські політики дозволили собі публічні заклики до силової відповіді. Такі реакції демонструють нервозність і усвідомлення того, що санкційна петля поступово стискається. Як підсумував Зеленський, саме тиск є основою дипломатії, без якої жодні переговори не матимуть шансів на справедливий результат.
