Коли в Києві зникає світло на годину, місто звикає. Коли на двадцять — це вже інша фізика побуту: холод у під’їздах, темні ліфти, нервовий шум генераторів. Саме на тлі таких блекаутів Україна піднімає ціну ударів для Росії.
8 лютого 2026 року Володимир Зеленський оголосив нові санкції України проти іноземних виробників і посередників, чиї деталі й вузли живлять російський ВПК — від російських дронів до крилатих ракет. Ключова мета — перекрити обхід санкцій через треті юрисдикції.
Аргументація — жорстка й вимірювана цифрами: за тиждень Росія, за словами президента, застосувала понад 2 000 ударних БпЛА, 1 200 керованих авіабомб і 116 ракет різних типів, концентруючи удари по енергетиці та вузлах логістики.
За підрахунками редакції Дейком, це спроба перевести санкційну політику з «реакції» в режим експортного контролю: як ППО збиває цілі в небі, так санкції мають збивати поставки «на землі» — ще до того, як вони стануть новою хвилею руйнувань.
Офіційно пакет оформлено двома указами, що вводять рішення РНБО: санкції застосовано проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. У переліках — громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ, а логіка — вдарити по виробничих і фінансових «вузлах» одночасно.
Перший блок спрямований на обмеження спроможностей російського ВПК: 24 фізичні та 27 юридичних осіб, серед яких постачальники товарів для виготовлення деталей до ракет і дронів. В Офісі президента наголошують: без іноземних компонентів таке виробництво було б неможливим.
Другий блок — по «кровообігу» війни: 42 фізичні та 35 юридичних осіб, причетних до обходу санкцій і підтримки фінансової інфраструктури агресора. Тут Україна прямо пов’язує «гроші» з «залізом», яке летить по містах.
Окремий акцент — крипторинок Росії та майнінг. У санкційний пакет, за повідомленням ОП, увійшла екосистема криптомережі A7, яку пов’язують із оплатою поставок компонентів для виробництва російських ракет, а також структури й оператори, що забезпечують «промислове накопичення» віртуальної валюти.
Reuters додає географію санкційного «шунтування»: серед фігурантів — компанії з Китаю, з пострадянського простору, ОАЕ та Панами. Це важливо: Київ все частіше б’є не лише по російських заводах, а й по зовнішніх «вікнах постачання».
Чому саме ці юрисдикції? Тому що сучасні компоненти для ракет і БпЛА найчастіше проходять не прямим експортом, а через «вузли» реекспорту: дрібні трейдери, прокладки, зміна кінцевого користувача, дроблення партій і доставка під виглядом цивільної електроніки.
Цю картину підсилює й відкрита база ГУР про іноземні компоненти в озброєнні РФ: тисячі позицій — від мікросхем і навігації до датчиків — фіксуються в конкретних зразках зброї. На початок лютого 2026 року портал вказував 5 510 компонентів у 189 зразках озброєння.
Практичний сенс таких даних — доказовість. Коли Україна показує не «підозру», а серійний номер і ланцюг поставок, зростає шанс, що партнери підхоплять обмеження у своїх юрисдикціях і підсилять корпоративний комплаєнс виробників.
Сам механізм санкцій — це не лише «заборона в’їзду». Для бізнесу критичні речі інші: блокування активів, заборона торговельних операцій, обмеження транзиту, фінансові стоп-листи. І саме тут санкції перетворюються на інструмент реального експортного контролю.
Ключовий індикатор ефективності — синхронізація. На Банковій прямо заявляють, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій ЄС, який перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці місяця. Це і є шлях від національного рішення до глобального «закриття дверей».
Але синхронізації мало без «зубів». Там, де компанія фізично не має активів в Україні, діє лише міжнародна взаємодія та вторинні санкції — коли ризик обмежень поширюється на банки, логістів і страховиків, що обслуговують угоди.
Саме тому Києву важливо підшивати санкції до фінансових каналів: якщо платіж не пройде — контракт «помре» швидше, ніж контейнер дійде до складу. У цьому сенсі удар по криптоінфраструктурі — не «модна тема», а прагматична атака на тіньові розрахунки.
У комунікації ОП з’являється й елемент «експорту політики»: радник із санкцій Владислав Власюк наголошує, що українські рішення дедалі частіше беруть за основу партнери, а це напряму обмежує потенціал російського ВПК. Для України це — спосіб масштабувати свій вплив за межі кордонів.
Є й ризики. Санкції по китайських компаніях чи посередниках у Перській затоці завжди несуть дипломатичний «шум» і спокусу для фігурантів замінити вивіску, перереєструватися, піти в тінь. Тому санкційний процес має бути серійним: хвиля — аналіз — оновлення — нова хвиля.
Показовий паралельний фронт — правоохоронний. Раніше «Дейком» звертав увагу на європейські справи про «сірі ланцюги» обходу санкцій: арешти та розслідування в ЄС демонструють, що боротьба точиться не лише на митниці, а й у судах, банках і бухгалтерії.
Для українських компаній і держструктур це означає просту потребу: збирати доказову базу так, щоб її визнавали іноземні регулятори. Іншими словами, санкції мають бути не політичним жестом, а юридичним документом, здатним «поїхати» в Брюссель, Лондон чи Вашингтон.
Росія, своєю чергою, адаптуватиметься: спробує локалізувати частину виробництва, переключитися на дешевші аналоги, розширити мережу підставних імпортерів. Тож успіх санкцій — це не «миттєве припинення обстрілів», а зростання собівартості, дефіцит і зриви строків.
Тому головна інтрига 2026 року — чи зможе Україна перетворити санкції на системну «економічну протиповітряну оборону», де кожна нова атака Росії автоматично запускає оновлення списків, доказів і міжнародних обмежень — швидше, ніж Кремль встигає перебудувати логістику.
І нарешті — людський вимір. Коли світло зникає на 20 годин, громадянам байдужі назви юрисдикцій і коди указів. Але якщо перекритий ланцюг поставок означає на одну ракету менше — це вже прямий ефект політики на життя, тепло й можливість працювати.
У цьому пакеті санкцій читається ще один меседж: Україна намагається бити по причині, а не лише по наслідку. І якщо партнери підхоплять ці рішення в своїх режимах, російська «здатність воювати з повітря» впиратиметься не тільки в українську ППО, а й у закриті склади з критичними компонентами.
