Ця ініціатива покликана суттєво змінити підхід до взаємодії держави з підприємництвом, освітою, екологією та інвестиційною діяльністю.
Перетворення під гаслом свободи: що означає масштабне скасування дозволів
Україна стоїть на порозі чергового реформаторського етапу. Новий уряд Юлії Свириденко представив законопроєкт №13554, який ставить собі за мету кардинальне спрощення умов ведення господарської діяльності. Ініціатива ґрунтується на висновках міжвідомчої робочої групи та плані дерегуляції, затвердженому ще у 2019 році. Проте лише зараз вона набуває реального законодавчого оформлення.
Цей документ не лише переглядає адміністративні процедури, а фактично переосмислює філософію взаємин між державою та бізнесом. Застарілі, дублюючі або обтяжуючі дозволи пропонується повністю вилучити з правового поля. Цим самим уряд демонструє курс на довіру до підприємця замість тотального контролю.
Серед 63 інструментів, які планується ліквідувати, особливу увагу привертає дозвіл на заняття народною медициною. Його символічне значення виходить за межі формального скасування документа. Це також заклик до модернізації підходів у сфері охорони здоров’я та звільнення від рудиментарних форм практики, які не мають наукового обґрунтування.
Реформа охоплює не лише медицину. Йдеться також про сертифікати на реєстрацію небезпечних факторів, дозволи в екології, будівництві, лісовому господарстві, зовнішньоекономічній діяльності, освіті. Така широта охоплення свідчить про системність підходу.
Варто відзначити, що йдеться не просто про скасування папірців. Це – демонтаж радянської парадигми надмірної бюрократії, яка роками стримувала розвиток малого і середнього бізнесу, гальмувала інновації, створювала поле для корупції.
Чому саме зараз: політичний і економічний контекст дерегуляції
Політичний контекст реформи є ключовим для її розуміння. Юлія Свириденко очолила уряд 17 липня 2025 року після довгого періоду роботи на посаді міністра економіки. Саме вона була однією з головних промоутерів дерегуляції ще з 2021 року. Її політична легітимність і досвід роботи з бізнес-спільнотою стали запорукою того, що законопроєкт отримав шанс на реалізацію.
Підприємницьке середовище давно вимагає кардинального перегляду дозвільної системи. Особливо в умовах війни, коли ресурси обмежені, а адаптація до нової економічної реальності вимагає гнучкості й швидких рішень. Скасування непотрібних дозволів розглядається як один зі способів підтримки економіки.
Інший важливий чинник – міжнародні зобов’язання. Україна взяла на себе обов’язки перед Міжнародною організацією праці щодо зменшення адміністративного тиску. Крім того, гармонізація законодавства з європейськими нормами вимагає відмови від непотрібних бар’єрів, які заважають інтеграції.
Дерегуляція також є частиною стратегії підвищення позицій у світових рейтингах легкості ведення бізнесу. До війни Україна досягла значного прогресу в цьому напрямку. Відновлення економіки у післявоєнний період без дерегуляції виглядає малоймовірним.
Саме зараз реформа стала можливою завдяки стабілізації владної вертикалі, накопиченому досвіду попередніх років і рішучості нового уряду діяти системно.
Народна медицина під загрозою зникнення: прощання з тінню минулого
Одним із найгучніших пунктів законопроєкту є скасування дозволу на зайняття народною медициною. У квітні 2025 року Кабмін уже скасував постанову, яка регулювала цю діяльність. Тепер пропонується остаточно вивести її з легального поля.
Це рішення викликало жваву дискусію в суспільстві. Прихильники народної медицини вважають, що таким чином у людей відбирають "альтернативу", а держава "забирає вибір". Проте уряд наполягає: практика, яка не має наукової верифікації, не повинна бути врегульованою на державному рівні.
Більше того, наявність дозволу створювала хибне враження, що діяльність цілителів є безпечною та ефективною. Це, своєю чергою, загрожувало здоров’ю пацієнтів, які відмовлялися від медичної допомоги на користь псевдонаукових практик.
Скасування дозволу не означає заборону діяльності, але знімає з держави відповідальність за її наслідки. Вибір залишається за людиною, але без офіційного визнання й "державної печатки" довіри.
Це також важливий сигнал: держава більше не легітимізує те, що не відповідає критеріям доказовості. У довгостроковій перспективі це сприятиме розвитку професійної охорони здоров’я, базованої на стандартах і довірі до науки.
Екологія, ліс, будівництво: що ще втратить статус обов’язкового
Окрім народної медицини, під дію дерегуляції потрапляє ціла низка сфер. У галузі екології, наприклад, скасують погодження викидів, впливу на атмосферу, меж санітарних зон водних об’єктів. Ці документи часто ставали бар’єром для підприємств і джерелом корупційних ризиків.
У лісовому та мисливському господарстві скасовується 23 документи. Йдеться про дозволи на вирубку дерев, відлов тварин для наукових потреб, меліорацію, страхування зерна. Це дозволить розвантажити агросектор і зменшити адміністративне навантаження на фермерів та лісників.
У будівництві та енергетиці зникнуть вимоги до погодження архітектурних проєктів у старих містах і дозволи на використання вибухівки. Хоча такі кроки викликають побоювання щодо безпеки, уряд запевняє: основні контролюючі функції будуть збережені, просто змінено їхню форму.
Головна мета цих змін – зробити державу гнучкішою. Інвестори, бізнес і навіть малі підприємства зможуть працювати швидше, не витрачаючи місяці на бюрократичне узгодження.
Дерегуляція в цих галузях дозволить сфокусувати державний контроль на дійсно критичних ділянках, звільнивши ресурси для боротьби з реальними порушеннями.
Освіта, інвестиції, культура: нові горизонти для свободи дії
Законопроєкт також змінює правила гри в освіті та зовнішньоекономічній діяльності. Планується скасування дозволу на переговори з іноземцями, реєстрації спільних інвестконтрактів, погодження на відкриття філій закордонних університетів в Україні.
Освіта отримає більше простору для інтеграції в глобальний контекст. Іноземні виші зможуть відкривати представництва без зайвих перепон, що створить конкуренцію, нові освітні стандарти й ширші можливості для студентів.
Так само зменшаться бар’єри для бізнесу, який залучає іноземних партнерів. Переговори та інвестиційні контракти більше не вимагатимуть додаткового погодження, що пришвидшить процеси залучення капіталу.
Культура також отримає більше свободи: наприклад, буде скасовано дозвіл на використання металошукачів на пам’ятках. Це відкриє можливості для дослідницької діяльності та археологічних ініціатив.
У кожній з цих сфер дерегуляція означає не зниження контролю, а перехід до нових, гнучкіших механізмів нагляду і співпраці. Це — фундамент для творення більш відкритого, адаптивного та конкурентного середовища.
Ризики та перспективи: чи не стане свобода анархією?
Попри очевидні переваги, реформа має і свої ризики. Один із головних — можливість зловживань в умовах меншого державного контролю. Проте уряд заспокоює: контроль не зникне, а просто буде сконцентрований на суттєвих ділянках.
Критики побоюються, що скасування регулювання в чутливих сферах, як-от екологія чи будівництво, може призвести до погіршення ситуації. Тому важливо, аби нові механізми нагляду були прозорими, підзвітними й незалежними.
Ще один виклик — сприйняття змін суспільством. Не всі готові одразу повірити в ефективність дерегуляції. Відчутний ефект може проявитися лише за кілька років, і цей проміжок часу буде випробуванням на терпіння й довіру.
Проте реформа — це не крок у темряву, а спроба відповісти на реальні потреби бізнесу й держави в умовах нової реальності. Вона потребує відповідального впровадження, публічного обговорення й моніторингу наслідків.
Насамкінець, варто зазначити: дерегуляція — це не лише про бізнес. Це про нову модель взаємодії держави й суспільства, в основі якої лежить повага до ініціативи, довіра до професіоналізму та готовність до змін.
