Їхні коментарі з'явилися після того, як стало відомо, що Євген Пригожин, ватажок російських найманців, прибув до Білорусі у вівторок, через кілька днів після того, як йому запропонували вигнання в рамках угоди, в якій він відмовився від запланованого на вихідні повстання проти російського військового керівництва.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив у вівторок, що членам групи, які брали участь у повстанні, запропонували "покинуту" військову базу в його країні, що викликало занепокоєння у сусідів Білорусі з приводу того, що ці сили встановлюють свою присутність на їхньому порозі. Решті членів "Вагнера" запропонували підписати контракти з російськими військовими.
Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії та одна з найпалкіших прихильниць України, назвала Білорусь "спів-агресором" Росії у її війні з Україною.
"Білорусь непередбачувана і небезпечна, і це не змінилося", - сказала вона, виступаючи на спільній прес-конференції в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. "Ми готові до будь-якого розвитку подій".
Також у середу президенти Польщі та Литви здійснили несподіваний візит до Києва на знак підтримки заявки України на вступ до НАТО.
На прес-конференції після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським польський лідер назвав можливу передачу групи Вагнера до Білорусі загрозою для союзників НАТО на східному фланзі. Водночас пан Зеленський заявив, що вважає, що сили Вагнера, які залишилися на окупованих територіях України, не становлять загрози і що ситуація "під контролем".
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що присутність групи Вагнера в Білорусі може "становити потенційну небезпеку" для його країни та Литви, які мають спільні кордони з Білоруссю.
І пані Каллас, і пан Дуда закликали НАТО зберігати пильність щодо можливої присутності бойовиків "Вагнера" в Білорусі. Очікується, що НАТО затвердить детальні плани зміцнення свого східного флангу на саміті Альянсу у Вільнюсі, Литва, 11 липня.
Пані Каллас на прес-конференції в Брюсселі заявила, що Естонія, яка жертвує Україні понад 40% свого військового бюджету, збільшить свою фінансову підтримку українським військовим до 3% від свого валового внутрішнього продукту.
А пан Столтенберг заявив, що повстання Вагнера продемонструвало, "що незаконна війна президента Путіна в Україні є великою стратегічною помилкою". Але він застеріг союзників по НАТО від недооцінки можливостей Москви.
"Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, і ми повинні тримати нашу оборону сильною, щоб надіслати чіткий сигнал Москві і Мінську, що НАТО захищає кожен дюйм союзної території", - сказав він, звертаючись до урядів Росії і Білорусі. Він сказав, що ще занадто рано говорити про те, що можливе переміщення Вагнера може означати для регіону.
Наприкінці травня НАТО, яка забезпечує колективну оборону країн Балтії, завершила масштабні військові навчання в Естонії під назвою "Весняний шторм", в яких взяли участь близько 14 000 військовослужбовців з щонайменше 11 країн. Поширення НАТО в країнах Балтії значно посилилось зі вступом Фінляндії до військового альянсу в березні. Отримання доступу до збройних сил цієї країни, а також до фінського повітряного простору, портів і морських шляхів також покращило здатність НАТО стримувати агресію Москви.
Пані Каллас зробила додаткові коментарі після прес-конференції в Брюсселі, заявивши, що зараз "стає дедалі зрозуміліше, що Україна виграє цю війну", і що настав час посилити тиск на Росію і надіслати Москві потужний сигнал про єдність і наполегливість Альянсу.
Вона також закликала Європейський Союз використати заарештовані російські фінансові активи для допомоги у фінансуванні відновлення України, визнавши, що деякі країни-члени виступають проти створення такого правового прецеденту.
Війна в Україні закінчиться, сказала вона, "коли Росія зрозуміє, що вона зробила помилку і не може виграти цю війну". Але її агресія, за її словами, не повинна бути винагороджена жодними територіальними здобутками, інакше вона спробує знову, як це було після анексії Криму в 2014 році і слабкої реакції Заходу.
