Ще рік тому зустріч Зеленського з Дональдом Трампом завершилася дипломатичною кризою: Вашингтон призупинив військову допомогу, а Київ змушений був рятувати ситуацію. Цього разу все інакше. США вперше публічно погодилися брати участь у створенні гарантій безпеки для України.
«До зустрічі у Вашингтоні США не брали участі у гарантіях безпеки. Тепер ми почули їхню готовність», — заявив Зеленський. Для Києва це сигнал, що головний союзник готовий до системної ролі у післявоєнному врегулюванні, а для Європи — запевнення, що Україна не залишиться сам-на-сам із агресором.
Росія вже заявила, що хоче бути частиною домовленостей. Це означало б фактичне право вето для агресора, що неприйнятно для Києва. Кремль, демонструючи готовність до діалогу, паралельно здійснив одну з наймасштабніших атак за війну — майже 600 дронів і 40 ракет.
Удари по рідко атакованих містах на заході, зокрема Мукачево та Львів, стали демонстрацією того, що Москва готова тиснути на Україну навіть під час мирних дискусій. Постраждав завод американської компанії Flex, що підкреслює — Росія прагне бити й по іноземних інвестиціях.
Зеленський, втомлений після переговорів, але рішучий, зберіг обережний оптимізм. Він наголосив, що участь США надихає інші країни. Туреччина, за його словами, вже заявила про готовність забезпечувати безпеку в Чорному морі. Це важливий фактор для свободи судноплавства і захисту експорту зерна.
Україна прагне гарантій за моделлю статті 5 НАТО, але з чіткими зобов’язаннями. Зеленський зазначив: одні держави можуть надати війська, інші — авіаційне прикриття чи ППО. Головне, щоб система була конкретною, а не декларативною.
Для можливих переговорів із Путіним Зеленський запропонував Австрію, Швейцарію чи Туреччину. Москва та Будапешт як варіанти були відкинуті — через упередженість і політичні ризики. Київ наполягає: лише нейтральна територія може гарантувати справедливий діалог.
Президент США відійшов від вимоги поступитися Донбасом. Натомість він запропонував прямі переговори Зеленського і Путіна. Білий дім прагне зберегти вигляд прогресу, навіть якщо конкретних результатів поки немає.
Зеленський прямо звернувся до Трампа: якщо Москва не готова до зустрічей, потрібно вводити нові санкції і тарифні обмеження. Україна розраховує, що саме економічний тиск змусить Кремль до реального діалогу. Проте досі погрози Вашингтона не реалізовувалися.
Попри заяви Трампа, США не поспішали вводити додаткові санкції. Це викликає сумніви у здатності Білого дому довести справу до кінця. Київ усвідомлює: без твердих дій союзників перемовини ризикують перетворитися на затягування часу Росією.
До переговорів у Вашингтоні приєдналися й європейські лідери. Це дало Зеленському змогу повернутися додому з новими аргументами: Україна більше не просить про допомогу — вона стає центром коаліції, яка прагне миру на справедливих умовах.
Зеленський готовий до двосторонніх і тристоронніх форматів — із Трампом та Путіним. Це може стати відправною точкою для ширшої угоди. Проте Київ не приховує: без узгодженої архітектури гарантій будь-який саміт залишатиметься лише символом.
Головне завдання — зафіксувати на папері військові й політичні гарантії так, щоб Росія не могла їх обійти. Інакше навіть після припинення вогню ризик нового наступу залишатиметься. Саме тому Україна наполягає на деталізації кожного елемента — від ППО до участі у відновленні економіки.
Зустріч у Вашингтоні стала важливим кроком для України. Вперше США погодилися долучитися до гарантій безпеки, що додає Києву впевненості у переговорах. Але реальні результати залежатимуть від того, чи будуть ці обіцянки підкріплені діями, а не лише словами.
