Американська розвідка отримала дані про те, що Іран уже підготував ракетні установки й інше військове обладнання для можливих ударів по базах США в регіоні Близького Сходу у разі приєднання Сполучених Штатів до військової кампанії Ізраїлю.
За словами офіційних представників Пентагону та ЦРУ, які ознайомилися з секретними звітами, Іран спрямував додаткові балістичні ракети ближнього радіусу дії до складів у провінціях Хузестан і Ісфаган та мобілізував підрозділи Корпусу вартових Ісламської революції (IRGC), готові до ударів по силах США в Іраку, Сирії, а також у Перській затоці.
Вашингтон вже перекинув до Європи близько трьох десятків літаків-заправників, здатних продовжувати дальність польоту винищувачів і бомбардувальників, які захищатимуть американські бази, зокрема Аль-Омар в Сирії та ескадру на авіаносці USS Carl Vinson у Аравійському морі. Підвищений ступінь бойової готовності військові бази в Об’єднаних Арабських Еміратах, Йорданії та Саудівській Аравії — адже в регіоні постійно дислоковано понад сорок тисяч американських військових.
Нинішня ескалація відбулася на тлі невдоволення Тегерана ізраїльськими ударами по ядерних об’єктах Ірану, включно з комплексом Fordo, який розташований глибоко під горою та захований у бункерах.
Ізраїль наполягає на тому, що Іран наближається до завершення ядерної програми й може створити зброю, тому вимагає від США надати бомби великого калібру і повітряне прикриття для операцій глибокого проникнення. За інформацією західних агентів, найбільш ймовірним варіантом є застосування американських B-2 Spirit з Massive Ordnance Penetrator, здатним пробивати товсті скелі, однак без підтримки розвідки місія ризикує провалитися.
Офіційний представник Пентагону підтвердив, що у разі удару по Fordo США готові надати ізраїльським силовикам повітряну підтримку, а також використовувати власні бойові літаки над територією Іраку. Водночас CIА вважає, що Іран не потребує багато часу для відповіді: його комплекси залпи “земля-земля” охоплюють Бахрейн, Катар та ОАЕ, а проксі-групи в Ємені та Лівані вже готують відновити атаки на торговельні судна в Червоному морі та кораблі союзників США.
Згідно з публічними звітами американських служб, у випадку прямої агресії проти Ірану можуть активізуватися іранські організації в Іраку та Сирії, які спробують вдарити по американських військових об’єктах і порушити комунікаційні лінії підтримки. Крім того, одним із сценаріїв є мінування Ормузької протоки, щоб не дозволити американським кораблям вийти з Перської затоки, блокуючи ключовий морський шлях для експорту нафти і посилюючи енергетичний тиск на Захід.
У Тегерані вже лунають офіційні заяви: міністр закордонних справ Аббас Арагчі звинуватив Ізраїль та його союзників у підготовці “ненормального нападу” і попередив, що вина за ескалацію ляже на агресорів. Двоє високопоставлених представників іранського керівництва відкрито заявили про готовність завдати удару по американських базах в Іраку, якщо США підтримають ізраїльські удари.
Американські військові командири стверджують, що завдяки оперативній розвідці та супутниковому спостереженню вони володіють даними про розташування більшості іранських пускових установок. Разом із тим у регіоні активізовано роботу кіберпідрозділів для завдання ударів по системах командування і контролю IRGC та Quds Force. Це має на меті паралізувати координацію проти американських сил і знизити швидкість відповідних ударів.
Аналітики відзначають, що якщо США долучаться до кампанії проти іранської ядерної програми, це підвищить ймовірність широкомасштабного конфлікту, адже у Ірана може виникнути стимул для прискореного завершення ядерних розробок. Раніше американська розвідка констатувала, що країна наблизилась до можливості створити ядерну зброю, якщо прийме таке рішення, і відновлення бойових дій лише посилить мотивацію.
Серед можливих наступних кроків Вашингтона — введення нових санкцій проти енергетичних компаній Ірану і блокування доступу до міжнародних фінансових систем для банків, що обслуговують IRGC. Опоненти активного втручання попереджають, що “коли США ввійдуть у цю війну, складно буде вийти з неї”, створивши небезпечну пастку затяжного конфлікту.
Тим часом у Конгресі обговорюють законодавчі ініціативи, які б вимагали від президента отримати схвалення на застосування сили проти Ірану. Дебати навколо законів про воєнні повноваження знову загострились — багато законодавців побоюються, що необачний крок може втягнути Америку в нову серію битв на Близькому Сході.
Отже, перед обличчям реальної загрози масштабної різанини в регіоні ймовірна американська участь у війні проти Ірану вимагає зваженого поєднання військових, дипломатичних та розвідувальних заходів. Правильний баланс між ударом по ядерних об’єктах, захистом власних баз і стриманою стратегією конфронтації може визначити безпеку США та їхніх союзників у найдовшому збройному протистоянні в сучасній історії.
