Коли більшість міст України занурюється в нічну тишу, у віддалених місцях розпочинається інша реальність — підготовка операцій, які можуть змінити перебіг подій на тисячі кілометрів від лінії фронту. Українські підрозділи безпілотних систем проводять складні місії, де кожна деталь має значення: від вибору маршруту до програмування польоту та моменту запуску.
Журналіст німецького видання BILD Пол Ронцхаймер отримав рідкісну можливість побачити роботу одного з українських підрозділів — "1-го незалежного центру безпілотних систем". Він побував поруч із військовими, які готують далекобійні удари безпілотниками по військових та енергетичних об’єктах на території Росії.
За його словами, світ часто бачить лише фінальний етап таких операцій — момент запуску дронів або повідомлення про наслідки атак. Проте за цим стоїть величезна робота, яка триває годинами, а іноді й днями. Саме підготовка є найскладнішою частиною місії, адже необхідно врахувати десятки факторів: безпеку особового складу, маршрут польоту, можливості протиповітряної оборони та точність навігації.
"Увесь світ говорить про солдатів із ліхтариками, які ведуть війну за допомогою безпілотників. В останні місяці вони зробили так, що агресивна війна Росії проти України почала відчуватися далеко за межами української території", — зазначив журналіст у своєму матеріалі.
Секретність на кожному етапі операції
Український підрозділ, який відвідав журналіст, працює в умовах суворої конспірації. Навіть учасники місії не мають зайвої інформації, яка могла б поставити під загрозу операцію.
Майже опівночі військові вирушили з Дніпра у напрямку східних районів країни. Перед виїздом усі змушені були вимкнути та здати мобільні телефони. Будь-який сигнал міг стати потенційною загрозою, адже сучасна війна значною мірою залежить від розвідки та можливості швидко виявляти пересування сил.
"Якби російська розвідка отримала інформацію про плани військових, наслідки могли б бути дуже серйозними. Але Україна велика, і бійці докладають усіх зусиль, щоб залишатися непомітними", — пише Ронцхаймер.
Після тривалої дороги ґрунтовими шляхами команда дісталася покинутого будинку. Далі — ще один транспортний етап, і лише потім журналіст опинився посеред поля, де побачив головний елемент цієї місії — далекобійні безпілотники FP-1 українського виробника Firepoint.
Дрони, які летять тисячі кілометрів
FP-1 значно відрізняється від невеликих FPV-дронів, які широко використовуються безпосередньо на передовій. Це великі літальні апарати, здатні нести значне навантаження та виконувати автономні польоти на великі відстані.
Один із військових із позивним Фенікс пояснив журналісту, що ці безпілотники фактично є невеликими літаками.
"У них є двигун, навігаційні системи та заздалегідь запрограмований маршрут. Вони не керуються оператором у режимі реального часу — вони виконують визначене завдання самостійно", — розповів він.
Тієї ночі дрони мали подолати до 2000 кілометрів. Точні цілі військові не розкривали, адже навіть під час підготовки операції інформація залишається максимально обмеженою.
Журналіст описав момент запуску як один із найбільш напружених етапів місії. Військові встановлюють обладнання, перевіряють системи, запускають двигуни та залишають місце старту.
"Двигун звучить, як великий мопед. Потім чути різкий звук запуску — і перший безпілотник піднімається в небо. За ним другий, третій, наступні. За кілька хвилин вони один за одним зникають у темряві, прямуючи до своїх цілей", — описує побачене Ронцхаймер.
Не один дрон, а складна система удару
Одна з головних особливостей таких операцій — використання не одиничного безпілотника, а цілої системи, яка дозволяє підвищити шанси на досягнення результату.
За словами журналіста, для подолання російської протиповітряної оборони дрони можуть рухатися різними маршрутами, виконувати маневри та діяти хвилями. Частина апаратів може виконувати роль відволікання, тоді як інші продовжують рух до запланованих районів.
Саме тому за одним запуском стоїть значно більше, ніж просто натискання кнопки. Це комплексна операція, яка включає розвідку, аналіз, планування, технічну підготовку та точний розрахунок часу.
Командир підрозділу пояснив, що найважчим етапом є не сам старт безпілотників, а весь процес підготовки. Військові мають постійно враховувати ризик виявлення та можливість удару у відповідь.
Українські технології змінюють баланс сил
Командир підрозділу наголосив, що FP-1 — це не просто збільшена версія звичайного дрона. Це складна технологічна система, яка демонструє новий підхід до ведення бойових дій.
"Це великі літальні апарати з великим корисним навантаженням. Технології, які лежать в їхній основі, значно складніші", — пояснив він.
На запитання, чому Україна змогла досягти значного прогресу у сфері безпілотних систем, командир відповів, що головним фактором є необхідність захищати власну країну.
"У нас немає іншого вибору, окрім як бути кращими", — зазначив він.
Саме потреба швидко адаптуватися до умов війни стала одним із головних факторів розвитку української оборонної промисловості. За кілька років країна пройшла шлях від обмеженої кількості виробників безпілотників до створення масштабної екосистеми, яка виробляє різні типи апаратів для виконання бойових завдань.
Дрони як новий фактор тиску
Після завершення місії військові зникли у темряві, залишивши поле, з якого безпілотники продовжували свій багатогодинний політ.
Наступного ранку російські державні інформаційні ресурси повідомили про нові атаки безпілотників на енергетичні об’єкти. Один або кілька апаратів із тієї нічної хвилі, ймовірно, досягли своїх цілей.
Українські далекобійні безпілотники стали одним із ключових інструментів, який дозволяє Києву створювати тиск далеко за межами фронту. Особливу увагу привертають удари по об’єктах, пов’язаних із паливною та енергетичною інфраструктурою.
Раніше повідомлялося, що українські дрони змогли вплинути на роботу одного з великих нафтохімічних комплексів у Росії — "Салават". Представники місцевої влади заявляли про швидке відновлення роботи, однак незалежні оцінки вказували, що ремонт може тривати значно довше.
Видання The Atlantic раніше зазначало, що розвиток безпілотних технологій зробив Україну одним із головних центрів інновацій у цій сфері. Данія також визнавала, що українська оборонна промисловість здатна створювати окремі види озброєння швидше та дешевше, ніж багато європейських виробників.
Нічні місії українських дронарів стали символом нової епохи війни, де технології, точність і швидкість ухвалення рішень можуть мати не менше значення, ніж традиційна військова сила. За кожним запуском стоять люди, які працюють у тіні, але їхня робота вже впливає на події далеко за межами України.