Відразу після повідомлення про початок перемир’я Трамп опублікував в соціальній мережі Truth Social гучний заклик: “НЕ КИДАЙТЕ РАКЕТИ. ЯКЩО ЦЕ СТАНЕТЬСЯ — ЦЕ СЕРЙОЗНЕ ПОРУШЕННЯ. ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДОДОМУ, НЕГАЙНО!”
Наступним ранком, дорогою на саміт НАТО в Гаагу, він ще раз в присутності журналістів висловив невдоволення поведінкою обох країн: “Ці дві держави воюють так довго, що, здається, не знають, що робити,” — заявив американський лідер.
Проте вже за кілька годин стало зрозуміло: перемир’я залишається хитким, і обидві сторони не надто дотримуються його умов. Ізраїль вкотре звинуватив Іран у запуску ракет по єврейській державі та поцілюванні в радарну інфраструктуру, а Тегеран заперечив будь-які подальші удари, зазначивши, що лише відповів на нічний наліт ВПС Ізраїлю.
За інформацією ізраїльських каналів, одна з цілей наступного удару — радарний комплекс, розташований в північній частині Ірану — вже була вражена. Ці атаки спрямовані не лише на конкретні військові об’єкти, але й на підрив потенціалу Ірану випускати ракети, що загрожують цивільним і військовим аеродромам.
Однією з головних причин швидкого оголошення перемир’я стала побоювання зростання цін на нафту: після нанесення безпосередніх ударів по Катару, де розташована американська база, котирування Brent після різкого стрибка впали майже на 4 %, повернувшись до рівня до початку конфлікту. Це свідчить про вплив подій на світову енергетичну безпеку.
У Гаазі, де проходить саміт НАТО, представники європейських країн уважно стежать за розвитком подій. Підвищення дипломатії та координація дій між Вашингтоном і європейськими союзниками стали ключовими темами порядку денного. Багато учасників саміту висловлювали занепокоєння щодо того, що ескалація між Ізраїлем та Іраном може вийти за рамки регіонального конфлікту і загрожувати глобальній безпеці.
Трамп заявив, що перемир’я, хоч і порушується, залишиться в силі: “Я думаю, вони обидва вже порушили його, але воно триматиметься,” — сказав він. Тим часом міністри оборони країн НАТО обговорюють можливість розгортання додаткових засобів протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в регіоні та зміцнення обміну розвідданими.
Наслідки ударів по ядерній інфраструктурі Ірану та відповідей Тегерана продемонстрували обмеженість впливу Москви: російський президент Путін засудив дії США та Ізраїлю як “необґрунтовані», але не запропонував конкретної військової підтримки Тегерану. Це засвідчило зменшення здатності Кремля формувати баланс сил на Близькому Сході, зосередженого раніше на союзницьких відносинах із Тегераном.
У саміті НАТО взяли участь п’ять держав-членів, країни Близького Сходу, а також представники ООН, які поспішали запевнити: “Світова спільнота не допустить подальшої ескалації”. Створення механізмів моніторингу та спостережних місій у південних регіонах Ізраїлю і на північному сході Ірану можуть допомогти закріпити умови перемир’я, але для цього потрібна чітка політична воля обох сторін.
Паралельно з обговоренням наративу в Гаазі, на екранах телевізорів по всьому світу транслювали кадри зраділих мешканців-побутових районів Тегерана та Тель-Авіва, які вийшли на вулиці вперше за два тижні без звуку сирен. Це стало символом короткого перепочинку від ракетних ударів, що вбили понад 600 людей в Ірані та 28 — в Ізраїлі.
Американські оглядачі звертають увагу на внутрішнє напруження у США: халатність з боку Трампа у спілкуванні з лідерами регіону, а також його гучні образливі висловлювання щодо Ізраїлю і Ірану створюють враження непередбачуваності Вашингтона. Це ускладнює планування довгострокових місій НАТО та зусилля з дипломатії за участі ЄС та Arab League.
Водночас, деякі американські конгресмени наполягають на продовженні підтримки Ізраїлю, наголошуючи на тому, що рішучість США у відстоюванні союзницьких зобов’язань має залишатися непохитною. Інші ж парламентарі, зокрема з Демократичної партії, закликають до більш збалансованої політики, яка включає призначення санкцій проти тих, хто порушує перемир’я, та активне сприяння мирним переговорам.
Крім того, в країнах Перської затоки обговорюють необхідність створення безпекових зон та залучення миротворчих контингентів ООН. Пропозиція Франції розгорнути частину своїх миротворчих військ для підтримки угоди про припинення вогню отримала схвалення у Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах, які побоюються подальшої дестабілізації регіону.
Водночас Ірак і Сирія готуються до можливого відновлення хвиль біженців, адже люди з прикордонних районів Ірану та Ізраїлю можуть шукати притулку у разі подальших обстрілів. Створення гуманітарних коридорів стало однією з тем перемовин у Гаазі, де Норвегія та Швеція вже заявили про готовність направити вантажівки з продовольством і медикаментами.
Таким чином, хоча Трампова ініціатива щодо перемир’я вийшла на перший план, її доля залишається невизначеною до моменту затвердження чітких механізмів контролю та спостереження. Слід очікувати, що в найближчі дні НАТО, ООН та регіональні гравці працюватимуть над деталізацією угоди, включаючи створення спільного центру моніторингу біля кордону Ірану та Ізраїлю, а також визначення санкцій проти порушників.
