Президент США Дональд Трамп відмовився підтримати спільну заяву лідерів G7, що закликає до деескалації між Іраном і Ізраїлем. Це рішення стало першим серйозним розбіжністю між Трампом і іншими учасниками саміту в гірському курорті Кананаськіс, Альберта, і сигналізує про можливу зміну балансу між західними демократіями та Близьким Сходом у майбутньому.
Проєкт заяви, підготовлений іншими членами Групи семи — Канадою, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, Японією та ЄС, — містив заклик до Ізраїлю та Ірану негайно припинити ракетні удари й повітряні атаки, які за останні кілька днів призвели до десятків загиблих з обох боків. У тексті підкреслювалася важливість стримування розвитку ядерної програми Ірану та визнання за Ізраїлем права на захист, але основною метою була деескалація ситуації й повернення до дипломатичних переговорів.
Невідомо, чому саме Трамп відмовився поставити свій підпис під заявою. Представник Білого дому, який побажав залишитися анонімним, відзначив, що остаточна версія документа ще не була оприлюднена, і дискусії триватимуть. Проте це рішення вже створило прецедент: лідери країн G7 очікували єдності щодо Близького Сходу, враховуючи нагальність конфлікту.
Ізраїль розпочав ракетні удари по об’єктах у Ірані в п’ятницю, мотивуючи це потребою нейтралізувати загрозу з боку ядерних досліджень Тегерана. У відповідь іранські сили випустили кілька десятків балістичних ракет і безпілотників, які частково вразили цілі в Ізраїлі. Обидві сторони заявляють про невинних жертв серед цивільного населення, а численні ракетні атаки викликають загрозу регіональної ескалації.
Попри відмову від спільної заяви, Дональд Трамп заявив, що залишається прихильником недопущення Ірану до створення ядерної зброї. Під час інтерв’ю ABC News президент США висловив готовність розглянути роль президента РФ Володимира Путіна як потенційного медіатора у перемовинах між Іраном та Ізраїлем. Така ініціатива може призвести до прискорення дипломатичного процесу, але також несе ризик збільшити вплив Москви на безпекову архітектуру регіону.
Канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо, британський лідер Кір Стармер і глава європейської дипломатії наголошували на необхідності єдиного фронту для тиску на Тегеран та підтримки безпеки Ізраїлю. Проте без підпису Сполучених Штатів спільна заява втратила значну вагу, що ставить під загрозу ефективність дипломатії та позицію G7 як центру координації санкцій і миротворчих зусиль.
Невизначеність щодо остаточного формулювання заяви зберігається. Лідери G7 планують продовжити обговорення протягом вівторка, щоб врегулювати розбіжності. Високопоставлений представник G7 повідомив, що текст за потреби доопрацюють, але все залежить від рішення американської сторони. У разі компромісу спільна заява стане сигналом для міжнародної спільноти про готовність великих держав повернутися до прямих переговорів.
Майбутня динаміка переговорів з Іраном залежатиме від того, чи погодиться Тегеран на обмеження свого ядерного потенціалу в обмін на поступки Заходу. За словами Трампа, Ірану було надано 60 днів на укладення угоди, що б стримала ядерну програму і попередила удари Ізраїлю. Термін «61-й день» став символом жорстких вимог США, але на тлі активних бойових дій у регіоні він втрачає практичну силу.
Ситуація на саміті G7 у Кананаськісі демонструє складність об’єднання різних інтересів і політичних підходів. З одного боку, США під керівництвом Трампа зберігають позицію максимальної жорсткості щодо Ірану. З іншого — більшість інших членів G7 орієнтується на поєднання стримування і дипломатії задля уникнення масштабної війни на Близькому Сході. Такий розрив у стратегічних підходах може вплинути на здатність G7 діяти як єдиний майданчик для вирішення глобальних криз.
Незважаючи на ескалацію, лідери визнають, що довготривале врегулювання вимагає не лише військових заходів, а й активного залучення міжнародних організацій та регіональних партнерів. У наступні тижні очікуються консультації з Організацією Об’єднаних Націй, а також із країнами Перської затоки, які мають прямий інтерес у безпеці морських шляхів і енергетичних ресурсів.
Ключові дати для подальших переговорів включають заплановані засідання Ради Безпеки ООН і майбутню зустріч міністрів закордонних справ G7 у Токіо. У разі домовленості про спільну заяву учасники G7 спробують застосувати єдність важеля санкцій і пропозицій щодо ядерної угоди, щоб стримати Іран і гарантувати Ізраїлю безпеку.
Отже, відмова Трампа підписати спільну заяву G7 щодо деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем відкриває нову сторінку в історії міжнародної дипломатії. Майбутній розвиток подій залежить від здатності лідерів об’єднатися навколо спільних позицій і сформулювати узгоджені кроки для гарантування стабільності на Близькому Сході через поєднання дипломатії та стримування. Ключові слова: деескалація, Іран, Ізраїль, Трамп, G7, ядерна програма, дипломатія, саміт, Кананаськіс, спільна заява.
