У п’ятницю, 6 червня 2025 року, на узбережжі Нормандії у Франції пройшла церемонія з нагоди 81-ї річниці висадки союзних військ, яка стала вирішальним етапом у Другій світовій війні. Однак цьогорічні урочистості проходили у дещо напруженій атмосфері через сучасні політичні розбіжності серед союзників.
Вперше після скандальних висловлювань про «жалюгідних» союзників у закритому чаті, міністр оборони США Піт Хегсет прибув до Європи, аби вшанувати пам’ять загиблих американських солдатів, похованих на американському військовому кладовищі у Коллевіль-сюр-Мер.
Під час виступу перед 9389 білими хрестами він наголосив, що перемога у Нормандії стала результатом спільних зусиль багатьох країн-союзників, включаючи і французький рух Опору.
Хегсет підкреслив, що без жертв американських, французьких, британських та інших союзних сил не було б сьогодні вільного світу. Його промова стала певним полегшенням для присутніх, хоча політична напруга залишалась відчутною.
В умовах війни Росії проти України тема боротьби за свободу набуває нового звучання під час таких церемоній. Минулого року президент Байден заявив, що США не залишать Україну наодинці перед агресією. Однак нинішня адміністрація Трампа демонструє інше ставлення — президент Трамп звинуватив ЄС у бажанні «надути США», а Україну — у війні, розпочатій Росією.
Під час недавньої зустрічі в Овальному кабінеті канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Трампа посилити тиск на Росію, однак отримав від президента порівняння війни з бійкою дітей у хокейному матчі.
Сам Піт Хегсет на попередньому європейському візиті вже заявляв, що повернення України до кордонів 2014 року є «нереалістичною метою», а членство країни в НАТО — виключено. Майже одразу після вступу на посаду він вивів США з керівної ролі у Контактній групі допомоги Україні. На цьогорічне засідання цієї групи міністр навіть не з’явився. Його скандальні висловлювання у месенджері Signal, які випадково стали відомі журналістам, додатково затьмарили цьогорічну церемонію, яка зазвичай символізує єдність та спільні цінності.
Французький історик Дені Пешанскі зазначив, що у роки адміністрації Байдена не було жодного протиріччя між захистом демократичних цінностей і вшануванням жертв Нормандії. Тепер же, на його думку, цьогорічна річниця відчувалася «незручною» через відсутність єдності. Хоча святкування найбільшої морської десантної операції в історії людства цього року було менш гучним — 81-ша річниця не вважається круглою датою, — американські та канадські прапори майоріли над пляжами та скелями, а ентузіасти на ретро-джипах долали вузькі дороги Нормандії.
Американський гість серед могил під час американської церемонії в Нормандії у п'ятницю. Кіран Рідлі
Ветерани Дня «Д», серед яких чимало 100-річних, були присутні на церемонії, спілкувалися з військовослужбовцями, а відвідуваність музеїв висадки союзників цього року залишилася стабільною. Однак директор музею висадки на пляжі Юта Шарль де Валлав’єйль порадив персоналу уникати політичних тем і зосередитися на історії. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню подякував американським ветеранам, наголосивши на «унікальній дружбі між нашими країнами».
Дехто в Європі визнає слушність певних зауважень Хегсета щодо недостатньої рішучості ЄС, однак підкреслює важливість американської підтримки. Французький дипломат Жерар Аро зауважив, що європейці побоюються можливого відмовлення США від підтримки України і намагатимуться переконати американців у серйозності своїх оборонних намірів.
Попри політичні тіні, багато французів залишаються вірними пам’яті про американських визволителів. Жителька Нормандії Александра Бротен розповіла, що з 1980 року разом із чоловіком приймає у себе американських ветеранів. Для неї ці зв’язки важливіші за політичні суперечки. Їхній друг — ветеран Реджинальд Александер — навіть заповів розвіяти свої прах у полі, де він приземлився у складі повітряно-десантних військ. «Жоден президент не зможе зруйнувати ці зв’язки», — сказала Бротен.
Сам Піт Хегсет у своїй промові підкреслив дух воїнів, які 6 червня 1944 року штурмували пляжі Нормандії. Він закликав не забувати про ціну цієї свободи та згадав свій ранковий забіг по одному з пляжів, де 81 рік тому йшла кривава битва. За його словами, той факт, що сьогодні на цих пляжах будують піщані замки, є символом того, за що боролися союзники — щоб сцени смерті перетворилися на сцени життя, а нації залишалися сильними та вільними.
