На старому Голосківському цвинтарі у Львові тривають масштабні ексгумаційні роботи, які вже принесли перші результати. Фахівці виявили рештки військовослужбовців, загиблих під час боїв за місто у вересні 1939 року. Серед знайдених — солдати Війська Польського та військові німецької армії.
Про результати досліджень повідомили у Львівській міській раді. Роботи проводять спільно українські та польські фахівці, які намагаються не лише встановити кількість загиблих, а й максимально точно ідентифікувати їхні останки.
Що вже вдалося знайти
За попередніми результатами ексгумації, на території старого цвинтаря були виявлені останки 24 військовослужбовців.
У першому ряду поховань фахівці знайшли останки шести солдатів Війська Польського та семи військових німецької армії. Особливо важливою знахідкою стали три військові жетони, виявлені біля останків німецьких військовослужбовців.
Такі предмети можуть мати надзвичайно важливе значення для подальшої ідентифікації загиблих, оскільки дозволяють пов'язати конкретне поховання з військовослужбовцем. Водночас остаточні висновки мають зробити спеціалісти після проведення необхідних досліджень.
Під час роботи у другому ряду поховань археологи виявили останки ще 11 польських солдатів. Їх уже передали на ДНК-експертизу.
Керівник справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко повідомив, що дослідники вже завершили роботу з другим рядом поховань і продовжують досліджувати територію.
За його словами, характер розташування тіл може свідчити про те, що поховання здійснювали цивільні люди, а не військові підрозділи. Тіла розташовані хаотично, що може бути пов'язано з обставинами, за яких загиблих ховали у вересні 1939 року.
На території може бути значно більше поховань
Масштаб досліджень виявився більшим, ніж можна було припустити лише за окремими відомостями про поховання.
На вже дослідженій ділянці фахівці попередньо визначили розташування приблизно 65–75 окремих поховальних ям. Це означає, що роботи ще далекі від завершення.
Попереду дослідження третього, останнього ряду поховань. Саме після завершення всіх ексгумаційних робіт можна буде отримати точнішу картину щодо кількості людей, похованих на цій території.
За попередніми оцінками істориків, загальна кількість похованих тут військовослужбовців може становити близько 120 осіб.
Таким чином, нинішні результати є лише частиною масштабного дослідження. Кожне нове поховання може дати додаткову інформацію про події перших тижнів Другої світової війни та бої за Львів.
Бої за Львів у вересні 1939 року
Поховання, які зараз досліджують археологи, пов'язані з подіями вересня 1939 року. Саме тоді Львів опинився в центрі військових подій після початку Другої світової війни.
Місто стало одним із важливих напрямків бойових дій між польськими військами та німецькою армією. Події того періоду були надзвичайно складними, а кількість загиблих і обставини їхньої смерті в багатьох випадках залишалися невстановленими протягом десятиліть.
Саме тому сучасні ексгумаційні дослідження мають не лише археологічне, а й історичне значення. Вони дають можливість повернути імена людям, які загинули під час війни, та встановити обставини їхнього поховання.
Особливе значення мають знайдені військові жетони та результати ДНК-аналізу. У сукупності ці дані можуть допомогти дослідникам встановити особи загиблих і передати інформацію їхнім нащадкам.
Хто проводить роботи
Ексгумаційні дослідження проводять одразу кілька організацій. До роботи залучені фахівці Інституту національної пам'яті Польщі, Українського інституту національної пам'яті, меморіально-пошукового центру «Доля» та Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять».
Такий формат співпраці має особливе значення, оскільки йдеться про поховання військових різних армій, які загинули під час одного з найскладніших періодів в історії Львова.
Фахівці мають провести необхідні антропологічні, археологічні та генетичні дослідження, а також зафіксувати всі особливості поховань і предмети, знайдені поруч із останками.
Роботи на старому Голосківському цвинтарі розпочали 25 серпня. За планом вони мають тривати до 1 жовтня 2026 року.
Що буде з останками після досліджень
Після завершення необхідних експертиз та встановлення максимально можливої кількості даних про загиблих останки планують перепоховати у Мостиськах.
Це має стати фінальним етапом нинішнього процесу. Водночас перед перепохованням дослідникам належить виконати значний обсяг роботи — завершити ексгумацію, провести експертизи, проаналізувати знайдені предмети та зіставити отримані дані.
Якщо ДНК-дослідження дозволять встановити особи загиблих, результати можуть мати особливе значення для родин, які протягом десятиліть не мали достовірної інформації про долю своїх близьких.
Ексгумації продовжуються
Пошукові роботи у Львові відбуваються на тлі ширшого процесу дослідження історичних поховань, пов'язаних із подіями Другої світової війни.
Нещодавно повідомлялося про завершення ексгумації жертв Волинської трагедії у колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині. Також Український інститут національної пам'яті заявляв про готовність оперативно видавати дозволи на подальші ексгумаційні роботи.
Нинішнє дослідження у Львові демонструє, наскільки багато невідомих поховань воєнного періоду досі залишаються на українській території.
Історія таких місць часто приховує не лише цифри та дати, а й долі конкретних людей. Саме тому кожне виявлене поховання є можливістю отримати нові докази про події минулого, встановити особи загиблих та належним чином вшанувати їхню пам'ять.
Поки що дослідники говорять лише про проміжні результати. Остаточна кількість виявлених військовослужбовців, їхня ідентифікація та точні обставини поховання можуть стати відомими після завершення всіх запланованих робіт та проведення експертиз.
