Сотні людей поклали квіти до невеликого меморіалу на тротуарі біля Красної площі в Москві після катастрофи, а також фотографії, свічки і прапори, в тому числі деякі з них із зображенням черепа приватної військової групи.
Багато хто відкрито плакав, висловлюючи шок від смерті людини, яку, за їхніми словами, вони поважали, і смуток від втрати життя. Але майже всі висловлювали свою підтримку війні в Україні.
"Що б не сталося, ми завжди пам'ятатимемо їх як героїв, будемо вічно пам'ятати їхні подвиги і молитися за них", - сказала Альона, 25 років. Як і багато інших, хто погодився на інтерв'ю, Альона не захотіла називати своє прізвище через політичну чутливість навколо пана Пригожина, який часто критикував те, як ведеться війна, а два місяці тому підняв короткий бунт проти військового керівництва.
Альона показала жестом на прапор Вагнера із зображенням черепа, оточеного словами "Кров, честь, Батьківщина, мужність", і сказала: "Це слова, які для цих людей не є порожнім звуком".
Волонтери роздавали воду, цукерки і закуски, що є похоронною традицією в російській православній вірі. На невисокій стіні вздовж тротуару серед поминальних свічок і похоронних вінків стояли чайники з лампадками. На довгому банері було написано: "Бути солдатом - значить жити вічно!"
Багатьом було важко повірити, що пан Пригожин і головний воєначальник його групи Дмитро Уткін загинули. Нанна Хайтманн
Деякі бійці "Вагнера", які прийшли віддати шану, розповіли про свою вірність ватажку групи найманців.
"Мене мобілізували", - сказав один із солдатів, який назвав лише свій позивний "Прапор" і вік - 32 роки. Він показав журналістам "Таймс" жетон "Вагнера" з датою захоплення українського міста Бахмут у травні.
"Мене ніхто ніколи не кидав, мені допомагали, робили все необхідне і забезпечували всім необхідним", - сказав Прапор, додавши, що він особисто зустрічався з паном Пригожиним.
Багато хто не міг повірити в те, що пан Пригожин і старший командир його групи Дмитро Уткін, чий позивний, як кажуть, став натхненням для назви групи, загинули.
"Ми не вірили в це до останнього моменту", - сказав 31-річний Кирило, який носив капелюх Вагнера і сказав, що мав стосунки з групою найманців, але не був солдатом. Він високо оцінив відкритий, розмовний стиль спілкування пана Пригожина, який часто використовував ненормативну лексику.
"Ватажки "Вагнера" були чесними - вони розповідали нам усе, - сумує він. "Вони розмовляли з людьми неформально, так само, як спілкувалися з широкою громадськістю". Він назвав захоплення Вагнером Бахмута, який зруйнував більшу частину міста, де до війни проживало 70 000 людей, "великим успіхом".
Цими вихідними поліцейські патрулювали меморіал. Нанна Хайтманн
Імпровізований меморіал з'явився ще до смерті пана Пригожина, але останніми днями швидко розрісся. Спочатку він був споруджений для військового блогера Владлена Татарського, який загинув під час вибуху в Санкт-Петербурзі в квітні, і містить фотографії інших видатних про-військових росіян, зокрема Дар'ї Дугіної, дочки відомого російського націоналіста, яка загинула в результаті вибуху автомобіля в серпні 2022 року.
Але майже всі, здавалося, були зосереджені на лідері "Вагнера".
"У нашій історії був лише один Ленін, один Сталін і один Пригожин, - сказала Альона. "Якщо з'явиться ще хтось такий, як Ленін, Сталін чи Пригожин, ми будемо вважати, що нам пощастило".
