Україна стрімко наближається до найглибшої фінансової кризи за весь період повномасштабної війни, попереджають аналітики.
У 2026 році дефіцит бюджету може перевищити $58 млрд, якщо не буде виконано зобов’язань перед міжнародними донорами. На тлі загострення бойових дій, корупційних скандалів і зупинених реформ, західна підтримка стає вразливою як ніколи.
139 мільярдів доларів допомоги: чи залишиться Захід на боці України?
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна отримала $139 млрд зовнішньої допомоги, згідно з офіційними даними. Майже всі власні бюджетні надходження спрямовуються на оборонний сектор, тоді як соціальні та гуманітарні витрати фінансуються виключно зовнішніми джерелами.
Однак наразі лише близько третини від необхідних $65 млрд на 2026–2027 роки мають реальні підтвердження. Інші суми — під питанням через втрату довіри з боку партнерів, вважає Нацбанк України.
Війна затягується: зростання витрат і втрата активів
Центробанк переглянув свій прогноз економічного зростання на 2025 рік з 2,9% до 2,1%, визнавши, що швидкого завершення війни не буде. Економіка втрачає опорні галузі:
- зруйновано єдину коксохімічну шахту біля Покровська;
- пошкоджено газову інфраструктуру;
- падає виробництво в аграрному та гірничому секторах.
Попри надії на деескалацію у 2026 році, військові видатки зменшити не вдасться. Оборонний бюджет у 2025 році сягне 2,6 трлн грн, або понад 30% ВВП.
Зупинка реформ: удар по довірі донорів
Основна причина посилення скепсису — зрив реформ, передбачених угодами з МВФ та ЄС. Зокрема:
- не призначено суддів до антикорупційного суду;
- не обрано голову Бюро економічної безпеки;
- не реформовано агентство з управління націоналізованими активами.
Також Україна не отримала запланованих 4,5 млрд євро від ЄС у II кварталі, обмежившись лише 3 млрд, і просить ще 1,45 млрд на серпень.
Ці проблеми супроводжуються скандалами навколо антикорупційної політики Володимира Зеленського, зокрема спробами взяти під контроль ключові антикорупційні органи, що викликало наймасовіші протести воєнного часу.
Пожежники працюють на складі продуктів харчування, що постраждав від російського військового удару в селі Васищеве на тлі нападу Росії на Україну, неподалік Харкова, Україна, 30 липня 2025 року — Віталій Гнідий
Зеленський відступає, але шкода вже нанесена
Після тиску з боку ЄС та США, президент відкликав суперечливі ініціативи і подав до парламенту новий законопроєкт про відновлення незалежності антикорупційних інституцій. Проте, як визнають експерти:
«Навіть якщо реформи будуть завершені, репутаційні втрати вже вплинули на швидкість і обсяг фінансування», — каже Євгенія Слєпцова, Oxford Economics.
Фінансова допомога тепер надходитиме повільніше і під жорсткішим контролем, що створює ризики затримки зарплат, закупівель і оборонних програм.
Трамп, санкції і геополітичний ризик
Президент США Дональд Трамп оголосив, що введе нові санкції проти РФ та її партнерів, якщо протягом 10 днів не буде зрушень у припиненні війни. Проте багато економістів сумніваються в реалістичності таких ультиматумів.
Умовна «пауза» у війні не означає зменшення оборонних витрат. Росія збільшує військовий бюджет, і навіть після ймовірного перемир’я Україна потребуватиме величезного ресурсу на утримання армії та відновлення інфраструктури.
Технократичний уряд — надія чи спроба перезапуску?
17 липня відбулась зміна уряду: на посаду прем’єра призначено Юлію Свириденко, визнану технократку, яка повинна відновити довіру партнерів і перезапустити виконання фінансових зобов’язань.
Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев назвав зрив умов МВФ та ЄС «дивним і необґрунтованим», наголосивши, що жодне із завдань не є складним або нездійсненним.
Україна має лічені тижні, щоби довести донорам свою спроможність проводити реформи. На кону — не лише фінансові транші, а й потенційне банкрутство, якщо втрата довіри призведе до скасування або затримки ключової допомоги.
Світ, попри підтримку, стає менш толерантним до відступу від зобов’язань, і Києву потрібно діяти рішуче, щоби уникнути фінансового колапсу в 2026 році — році, який раніше вважали шансом на відновлення.
