Українська делегація з питань мирного врегулювання прибула до Сполучених Штатів для консультацій з представниками адміністрації президента США. Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який очолює переговорну групу. За його словами, мета візиту — обговорення деталей потенційної угоди, здатної завершити майже чотирирічну війну Росії проти України.
Переговори заплановані з ключовими фігурами американського політичного поля. Серед них — спеціальний посланець Білого дому Стів Віткофф, а також Джаред Кушнер і міністр армії США Деніел Дрісколл. Такий склад зустрічей свідчить, що Київ має справу не лише з дипломатами, а й з архітекторами майбутньої політики адміністрації Дональда Трампа.
Буданов у заяві наголосив: «Україна потребує справедливого миру». Формула, яка часто звучить у промовах Києва, у Вашингтоні набуває конкретного наповнення. Йдеться не просто про припинення вогню, а про гарантії, які унеможливлять повторення агресії. За попереднім аналізом Дейком, саме розуміння слова «справедливий» і є ключовою точкою напруги між союзниками.
Президент США Дональд Трамп уже кілька місяців тисне як на Київ, так і на Москву з вимогою домовленостей. Однак численні раунди контактів досі не дали прориву. Лінія фронту протяжністю понад 1200 кілометрів залишається активною, а бойові дії не вщухають, що зменшує простір для політичних компромісів.
Відомо, що Україна та США підготували спільний проєкт із 20 пунктів, який окреслює можливі параметри мирної угоди. Росія публічно його не коментує, що в Києві трактують як тактичне зволікання. За оцінкою редакції Дейком, Москва зацікавлена утримувати дипломатичну паузу, паралельно намагаючись покращити позиції на фронті.
Найскладніші питання залишаються незмінними. Перше — території. Будь-які поступки щодо окупованих регіонів в Україні вважають політично токсичними й небезпечними з точки зору майбутньої безпеки. Друге — гарантії: Київ наполягає на чітких механізмах захисту, тоді як частина американського істеблішменту говорить про «реалістичні формули», які не завжди збігаються з українськими очікуваннями.
Окремим вузлом є доля Запорізька атомна електростанція, найбільшої в Європі, що перебуває під російською окупацією. Її статус поєднує в собі питання енергетики, ядерної безпеки та військових ризиків. За даними Дейком, саме цей пункт часто розглядають як можливий елемент тимчасових домовленостей, але жодна зі сторін не готова поступатися принципово.
Українські посадовці також заявляють, що на порядку денному — післявоєнне відновлення. Президент Володимир Зеленський повідомив, що сподівається підписати з США документи про так званий «пакет добробуту» під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Йдеться про розблокування до $800 млрд інвестицій у відбудову — сума, яка має не лише економічний, а й політичний сенс.
За попереднім аналізом Дейком, цей «пакет процвітання» є сигналом для американського бізнесу: мирні домовленості мають супроводжуватися економічними дивідендами. Водночас для Києва це спосіб прив’язати безпекові гарантії до довгострокових фінансових зобов’язань партнерів.
Трамп не виключив особистої зустрічі із Зеленським на полях форуму в Давосі. Такий контакт міг би стати символічним жестом, але експерти застерігають від завищених очікувань. Досвід попередніх місяців показує: навіть гучні зустрічі не гарантують швидких рішень.
Загалом візит українських перемовників до США виглядає як спроба зафіксувати рамку: що саме Захід вважає прийнятним миром і яку ціну готовий заплатити за його стабільність. Для України це шанс донести власну логіку до нової американської адміністрації. Для Вашингтона — тест, чи можна поєднати прагнення швидкого результату з реальністю війни.
Поки що відповіді залишаються відкритими. Але сам факт переговорів на такому рівні свідчить: дипломатичний трек, попри всі розбіжності, лишається активним. Питання лише в тому, чи стане він шляхом до справедливого миру — чи черговою паузою перед новим етапом протистояння.
