Справедлива підтримка в умовах війни: навіщо Україні нова система обліку доходів
Уже не перший рік соціальна політика в Україні проходить через непросту трансформацію. Повномасштабна війна, економічна нестабільність, масова міграція всередині країни та за її межі змусили державу переглядати свої підходи до надання допомоги населенню. Одним із ключових напрямів змін стало реформування механізму обчислення доходів громадян, які претендують на соціальні виплати, субсидії або пільги.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України представило проєкт постанови, який передбачає єдиний підхід до обчислення середньомісячного доходу домогосподарств. Ідеться не лише про спрощення процедури, а про прагнення створити справді справедливу та гнучку систему, яка відповідатиме реаліям воєнного часу та реагуватиме на соціально-економічні виклики.
Нововведення має охопити всі види державної підтримки — від субсидій і пільг до адресної соціальної допомоги. Основна ідея — скасувати фрагментовану практику розрахунків і запровадити універсальний порядок, що однаково застосовуватиметься до всіх категорій громадян. Так держава прагне уникнути дискримінаційних підходів і зменшити кількість помилок або необґрунтованих відмов у виплатах.
В умовах, коли значна частина населення втратила джерела доходу, або не може їх офіційно підтвердити через переміщення, хвороби, службу в ЗСУ, — такий підхід обіцяє бути не лише ефективним, а й гуманним.
Єдиний механізм: чому це важливо саме зараз
Пропонована модель передбачає, що дохід домогосподарства розраховуватиметься за останні шість місяців перед поданням заяви. Для підприємців це буде останній податковий звітний період згідно з чинним законодавством. Вперше для новостворених ФОПів передбачено можливість заявити про нульовий дохід — це особливо важливо для тих, хто лише починає діяльність, або намагається адаптуватися до нових економічних умов.
Для осіб, які не мають жодного доходу — пенсіонерів, студентів, безробітних, осіб з інвалідністю або внутрішньо переміщених — враховуватиметься дохід лише за останній місяць. У разі його відсутності — теж "нуль". Лише при подальших зверненнях, якщо ситуація не змінилася, застосовуватиметься умовна мінімальна зарплата.
Такі зміни мають чітку соціальну логіку. Вони визнають, що у воєнний період дохідна динаміка громадян змінюється кардинально — багато хто втрачає роботу, або навпаки, тимчасово її знаходить. Система, яка жорстко прив’язана до фіксованих періодів чи надто загальних припущень, у таких умовах просто не працює. Тому гнучкий розрахунок — це не просто адміністративна зручність, а елемент соціальної справедливості.
Крім того, автоматизоване оновлення інформації про доходи через податкові звіти або державні реєстри має зменшити кількість бюрократичних бар'єрів, що часто стають перепоною для отримання допомоги тими, хто її найбільше потребує.
Підприємець і соціальна держава: нова формула підтримки
Одним із найцікавіших пунктів проєкту є окреме врегулювання порядку визначення доходів фізичних осіб-підприємців. Раніше ця категорія громадян часто потрапляла у пастку непрозорого обліку: через відсутність регулярного прибутку або складнощі з підтвердженням доходів багато хто втрачав право на субсидії чи допомогу.
Тепер, згідно з новим порядком, підприємець при першому зверненні зможе декларувати "нульовий" дохід. Надалі буде застосовуватися умовно визначений дохід, який залежатиме від групи оподаткування — одна, дві або три мінімальні зарплати відповідно. Водночас, якщо ФОП має інші джерела прибутку — їх також врахують у сукупному доході.
Такий підхід спрямований не лише на уніфікацію правил, а й на запобігання зловживанням. Адже нерідко траплялися випадки, коли високодоходні ФОПи уникали сплати податків і водночас претендували на соціальні виплати. Водночас ті, хто справді не мав доходу, опинялися поза системою підтримки.
Модель умовного доходу дозволяє зберегти баланс між справедливістю і прозорістю. Вона також створює передумови для об'єктивного оцінювання реального економічного стану сім’ї, без надмірного тиску або обов’язку подавати зайву звітність.
Які доходи враховуватимуться, а які — ні
Важливим аспектом реформи є чітке розмежування видів доходів, які враховуються при обчисленні права на соціальні виплати. До загального доходу домогосподарства зараховуватимуться: заробітна плата після сплати податків, пенсії, стипендії, грошове забезпечення військовослужбовців, перекази з-за кордону, доходи від підприємницької діяльності, а також будь-які задекларовані прибутки.
Не будуть враховуватися: допомога при народженні дитини, житлові субсидії, соціальні виплати дітям-сиротам, компенсація оренди житла для внутрішньо переміщених осіб, програма "пакунок малюка", більшість благодійних виплат, компенсації за зруйноване житло чи втрату дітей унаслідок депортації.
Таке розмежування дає змогу чітко відокремити регулярні доходи від цільової або надзвичайної допомоги, яка не повинна впливати на право громадянина отримати базову підтримку. В умовах війни це питання особливо чутливе, адже багато родин виживають виключно завдяки благодійній або одноразовій допомозі.
Також важливо, що держава враховує особливості доходів військовослужбовців, які виконують свій обов’язок перед країною. Їхній грошовий дохід не повинен бути перешкодою для того, аби їхні родини отримували субсидії чи іншу підтримку, особливо якщо йдеться про багатодітні сім’ї, родини переселенців або людей з інвалідністю.
Що далі: коли очікувати зміни
На сьогодні запропонований проєкт постанови ще не набрав чинності — він перебуває на етапі громадського обговорення та доопрацювання. У разі схвалення Кабінетом Міністрів нові правила розрахунку доходів запрацюють у порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак уже зараз можна стверджувати: якщо запропоновані зміни буде реалізовано у повному обсязі, це стане кроком до глибокого оновлення системи соціального захисту в Україні. За даними Пенсійного фонду, станом на початок 2025 року субсидії та пільги отримували майже 2,8 мільйона домогосподарств. З 1 липня саме ПФУ відповідає за виплату 39 видів соціальної допомоги та стипендій. Це створює технічну основу для впровадження реформ.
Ініціатива також передбачає подальше використання цифрових реєстрів, обміну даними між держорганами та мінімізацію паперової бюрократії. Така модернізація здатна не лише пришвидшити процес, а й зробити його більш захищеним від людського фактора або помилок.
Сьогодні соціальна підтримка — це не лише про гроші. Це про довіру до держави, про гідність людини, про відчуття безпеки навіть у часи тотальної нестабільності. Тому новий підхід до розрахунку доходів — це набагато більше, ніж просто формула. Це спроба перезавантажити взаємозв’язок між громадянином і державою в найважчі часи.
