Енергетика як інструмент тиску: що передувало загостренню
Суперечка між Києвом і Будапештом навколо нафтопроводу «Дружба» стала черговим випробуванням для європейської єдності. Питання транзиту російської нафти через територію України вийшло за межі суто економічної дискусії та перетворилося на політичний вузол, у якому переплелися інтереси енергетичної безпеки, фінансової підтримки та внутрішньої боротьби в окремих країнах ЄС.
Раніше Угорщина заблокувала рішення про надання Україні кредиту Європейського Союзу на 90 млрд євро. Йшлося про масштабне фінансування, яке планували залучити через механізм спільного боргу під гарантії бюджету ЄС. Для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів, тому позиція Будапешта фактично зупинила процес.
Згодом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто прямо пов’язав розблокування кредиту з відновленням транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». Таким чином фінансова підтримка країни, що протистоїть збройній агресії, була поставлена у залежність від енергетичного питання.
Нафтопровід «Дружба» залишається однією з ключових артерій постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Для Угорщини цей маршрут має стратегічне значення, адже значна частина нафтопереробної галузі країни історично орієнтована саме на таку сировину. Однак в умовах війни питання транзиту набуває не лише економічного, а й морального виміру.
Фактично Будапешт використав механізм консенсусу в ЄС як інструмент впливу. В умовах, коли Україна потребує фінансової стабільності для підтримки економіки та обороноздатності, блокування кредиту стало серйозним сигналом про глибину розбіжностей усередині Союзу.
Позиція Києва: компроміс можливий, шантаж — ні
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий до конструктивного діалогу та вже запропонував кілька реалістичних рішень для врегулювання нафтового спору. За його словами, Україна не відмовляється від пошуку компромісу, але очікує взаємності.
Сибіга наголосив, що українська сторона неодноразово демонструвала відкритість до переговорів. Пропозиції, передані Будапешту, покликані врахувати інтереси обох сторін і водночас не суперечити стратегічним пріоритетам України та її європейських партнерів.
Водночас глава МЗС висловив сумнів щодо справжніх мотивів угорської влади. На його переконання, тема відносин з Україною дедалі частіше використовується у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів. У такому контексті питання «Дружби» перетворюється на зручний інструмент мобілізації електорату.
Київ прямо закликав Будапешт не втягувати Україну у внутрішню політику. За словами Сибіги, замість публічних ультиматумів і жорстких заяв варто повернутися до дипломатії. Україна, яка протистоїть масштабній агресії, не може дозволити, щоб її стратегічні інтереси ставали заручниками передвиборчих кампаній в інших державах.
Окремо міністр зазначив, що Київ неодноразово пропонував організувати пряму зустріч між президентом України Володимир Зеленський та прем’єр-міністром Угорщини Віктор Орбан для нормалізації відносин. Проте, за його словами, відповіді на цю ініціативу поки що не отримано.
Російська нафта, удари по інфраструктурі та позиція ЄС
Попри війну, Угорщина продовжує закуповувати російську нафту та підтримує активні енергетичні зв’язки з РФ. Будапешт не демонструє готовності швидко диверсифікувати джерела постачання, пояснюючи свою позицію економічною доцільністю та надійністю чинних маршрутів.
Віктор Орбан раніше заявляв, що відмова від російської нафти наразі не відповідає національним інтересам його країни. Така позиція контрастує з політикою багатьох інших держав ЄС, які після початку повномасштабної війни активізували пошук альтернативних джерел енергії.
Ситуація ускладнилася після серії ударів по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба». Перший з них стався 13 серпня 2025 року. А вже 18 серпня була атакована нафтоперекачувальна станція «Нікольскоє» у Тамбовській області РФ, що призвело до пожежі та повної зупинки прокачування нафти. Ці події безпосередньо вплинули на стабільність постачання.
Угорщина та Словаччина зверталися до Єврокомісії зі скаргами щодо наслідків ударів по інфраструктурі. Однак 19 лютого стало відомо, що Євросоюз не висував Україні жодних вимог чи дедлайнів стосовно ремонту «Дружби». Це свідчить про те, що Брюссель не покладає на Київ формальної відповідальності за відновлення транзиту.
У підсумку конфлікт навколо «Дружби» виходить далеко за межі технічного питання. Він оголює глибші суперечності щодо майбутнього енергетичної політики Європи, рівня солідарності з Україною та меж допустимого у політичному торзі. Україна демонструє готовність до компромісу, але наполягає: підтримка у війні не може ставати предметом шантажу. Енергетична безпека має будуватися на взаємній повазі, а не на ультиматумах.
