Президент Володимир Зеленський наголосив, що така ініціатива не викликає ентузіазму ні в Києва, ні в Москви, адже сторони мають принципово різні підходи до питання територій та майбутнього регіону.
Переговори з РФ: компроміс, який не надихає
Переговори з РФ знову опинилися в центрі міжнародної уваги після заяви президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю Bloomberg. За його словами, Сполучені Штати запропонували створити вільну економічну зону на Донбасі як один із можливих компромісів для завершення війни між Україною та Росією. Однак ця ідея не викликала ентузіазму ані в Києві, ані в Москві.
Зеленський прямо заявив, що жодна зі сторін не зацікавлена у впровадженні вільної економічної зони в Донецькій області. Такий формат, попри свою економічну привабливість на папері, не вирішує ключового питання — питання контролю над територіями та суверенітету. А саме це лежить у центрі війни між Україною та Росією.
Президент підкреслив, що сторони мають різні погляди на майбутнє Донбасу. Україна розглядає ці території як невід’ємну частину своєї держави, тоді як Кремль наполягає на протилежному. Саме ця фундаментальна розбіжність робить будь-які компроміси надзвичайно складними.
За словами Зеленського, під час попередніх контактів було досягнуто домовленості повернутися до обговорення з конкретними баченнями того, як може виглядати можливий формат врегулювання. Це означає, що переговори з РФ тривають, але перебувають у стані пошуку формули, яка бодай частково задовольнила б обидві сторони.
Втім, сама атмосфера навколо ініціативи свідчить: навіть міжнародні посередники усвідомлюють, що йдеться не просто про економічний механізм, а про глибоку політичну і безпекову кризу, яка триває вже роками і коштувала тисячі життів.
Вимоги Москви та принципова позиція Києва
Російська влада продовжує наполягати на своїх вимогах у межах переговорного процесу. Зокрема, Москва вимагає повного виведення українських військових із території Донецької області. Фактично йдеться про передачу регіону під повний контроль Росії.
Для України така вимога є неприйнятною. Київ наполягає, що будь-яке припинення вогню має базуватися на поточній лінії розмежування. Це не ідеальний сценарій, але він дозволяє зберегти життя людей і створити передумови для подальших дипломатичних кроків.
Окрім контролю над територіями Донецької та Луганської областей, Кремль, за інформацією з дипломатичних джерел, висунув додаткову умову — офіційне міжнародне визнання Донбасу російським усіма країнами-учасницями переговорів. Така вимога значно ускладнює мирний план і ставить під сумнів саму можливість досягнення згоди.
Переговори з РФ у цьому контексті виглядають як зіткнення двох абсолютно різних підходів до міжнародного права і принципу територіальної цілісності. Для України це питання не лише географії, а й національної гідності, пам’яті про загиблих і майбутнього держави.
Саме тому будь-які компроміси, зокрема створення вільної економічної зони, сприймаються крізь призму безпеки. Економічний механізм не може стати заміною політичного рішення щодо статусу територій. І це чітко читається в позиції української сторони.
Вільна економічна зона як частина мирного плану США
Ідея вільної економічної зони на Донбасі була включена до мирного плану, запропонованого президентом США Дональдом Трампом. Логіка ініціативи полягає у створенні особливого економічного режиму, який міг би стимулювати відновлення регіону, залучення інвестицій та поступову стабілізацію ситуації.
З економічної точки зору така модель виглядає привабливою. Вільна економічна зона передбачає податкові пільги, спрощені умови для бізнесу та можливість швидшого розвитку інфраструктури. У теорії це могло б перетворити Донбас на майданчик для міжнародної співпраці.
Однак війна між Україною та Росією — це не лише про економіку. Це про контроль, безпеку та міжнародно-правовий статус територій. Саме тому навіть потенційні економічні вигоди не переконують сторони прийняти таку модель без вирішення базових політичних питань.
Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не готова розглядати економічні інструменти окремо від питання суверенітету. Вільна економічна зона не може стати ширмою для зміни статусу регіону або для закріплення нової реальності, яка суперечить Конституції України.
У результаті ініціатива США опинилася в ситуації, коли формально вона залишається на столі переговорів, але фактично не має достатньої підтримки з жодного боку. Це демонструє складність сучасної дипломатії, де навіть найдетальніші мирні плани стикаються з жорсткою політичною реальністю.
Перспективи мирного врегулювання
Попри відсутність захвату від запропонованих компромісів, сам факт продовження переговорів з РФ свідчить про пошук виходу з глухого кута. Україна демонструє готовність до діалогу, але водночас чітко окреслює свої «червоні лінії».
Міжнародні партнери, зокрема США, намагаються знайти формулу, яка дозволила б зупинити війну між Україною та Росією. Проте будь-яке рішення має враховувати не лише поточну військову ситуацію, а й довгострокові наслідки для безпеки всієї Європи.
Історія показує, що заморожені конфлікти часто стають джерелом нових криз. Саме тому питання Донбасу виходить далеко за межі регіону. Йдеться про принципи міжнародного порядку, які або будуть збережені, або зазнають серйозного удару.
Заява Зеленського про те, що ніхто не в захваті від ідеї вільної економічної зони, звучить чесно і навіть болісно. Вона підкреслює: швидких і простих рішень не існує. Кожен компроміс має свою ціну, і ця ціна вимірюється не лише грошима, а й майбутнім країни.
У цьому контексті переговори з РФ залишаються складним, багаторівневим процесом, де кожне слово і кожна пропозиція мають стратегічне значення. І поки сторони не знайдуть спільного бачення щодо територій та гарантій безпеки, жодна вільна економічна зона не зможе стати справжнім фундаментом для тривалого миру.
