У Абу-Дабі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив: Європейський Союз готовий до переговорів з Росією, але не відкриватиме «паралельні канали» комунікації. Це прозорий сигнал про рамку, у якій ЄС бачить мирні переговори.
Формула «без паралельних каналів» у європейській дипломатії означає відмову від окремих треків, що підміняють спільну позицію. Мерц підкреслив: у столиці ОАЕ вже йдуть координовані переговори, і ЄС готовий підсилити їх, а не дублювати.
За попереднім аналізом Дейком, ця заява — реакція на ризик «розшивання» фронту союзників: коли різні столи дають Росії простір торгуватися «по частинах». Для України це критично, бо ціна розколу — слабші санкції ЄС і гірші умови безпекових гарантій.
Тло для слів Мерца — другий раунд перемовин у Абу-Дабі під егідою США. Reuters описує перший день як «продуктивний» і «предметний»: сторони говорили про конкретні кроки, але бойові дії не зупинилися.
Ключові вузли лишаються тими самими: території, Донбас і Запорізька АЕС. Москва, за даними Reuters, наполягає, щоб Україна відвела війська з усієї Донецької області як умову угоди; Київ відкидає односторонній відступ і говорить про «замороження» по лінії фронту.
Показовий «практичний» результат — обмін полоненими. Делегації США, України та Росії, за Reuters, погодили обмін 314 військовополонених — перший за п’ять місяців; сам обмін відбувся 5 лютого.
Володимир Зеленський додав людський вимір до сухих цифр: частина звільнених, за його словами, провела в полоні майже чотири роки. Він також заявив, що новий раунд переговорів має відбутися «незабаром» і, ймовірно, у США.
Паралельно Вашингтон і Москва домовилися відновити високорівневий військово-військовий діалог. За Reuters, механізм покликаний знизити ризик прорахунків та ескалації; контакти пожвавилися після зустрічей у Абу-Дабі командувача EUCOM із російськими та українськими військовими.
Саме тут і з’являється «європейська тривога»: коли США та Росія відновлюють прямі канали, ЄС боїться бути відтиснутим на роль спонсора післяфактум. Фраза Мерца — спроба зафіксувати: дипломатичний трек має бути один, а координація союзників — обов’язкова.
Для Берліна це ще й питання ваги. Німеччина — ядро ресурсів ЄС, і будь-яка «двоєдина» дипломатія боляче вдарить по довірі всередині Союзу: хтось шукатиме швидкого припинення вогню, хтось — максимального тиску, а Москва використає різницю інтересів.
Тому логіка Мерца проста: ЄС може говорити з Росією, але не повинен робити це так, щоб знецінити власні інструменти — насамперед санкції ЄС. Раніше «Дейком» аналізував підготовку нового пакета тиску на Кремль у матеріалі.
Ще одна причина уникати «других столів» — досвід енергетичних домовленостей. Зеленський заявляв, що Росія скористалася американсько-підтриманим «енергетичним перемир’ям», аби накопичити боєприпаси, після чого вдарила рекордною кількістю балістичних ракет.
Зима додає переговорній математиці жорсткості: удари по енергетиці й теплу підвищують ставку кожного рішення, бо цивільна стійкість стає частиною фронту. «Дейком» описував цей тиск напередодні Абу-Дабі як спробу Кремля «тиснути холодом» — і впливати на дипломатію.
На цьому тлі обмін полоненими — не лише гуманітарний жест, а й маркер: сторони здатні виконувати хоча б обмежені домовленості. Але він не знімає головних суперечок: територіальних вимог, контролю над інфраструктурою та формули безпеки після можливого припинення вогню.
Найнебезпечніше для України в «паралельних каналах» — поява суперечливих сигналів. Якщо один трек натякатиме на поступки в Донбасі, а інший — вимагатиме жорстких безпекових гарантій, Москва дістане поле для маневру: погоджуватися «частково» й затягувати час.
Не випадково Reuters підкреслює: Зеленський наполягає на надійних безпекових гарантіях, включно з американськими, щоб запобігти повторному нападу. Це — «страховий поліс» будь-якого миру, і саме його найважче погоджувати в умовах розрізнених перемовин.
Запорізька АЕС — окремий тест на керованість переговорів. Reuters називає її одним із найчутливіших пунктів порядку денного разом із вимогами РФ щодо Донецької області: об’єкт у зоні окупації, а ризики — континентальні.
Тож позиція «без паралельних каналів» — це не про відмову від діалогу як такого. Це про контроль якості діалогу: щоб припинення вогню не перетворилося на паузу для перегрупування, а мирні переговори — на торги «за спиною» України.
Що може зробити ЄС конструктивно, не відкриваючи «других дверей»? Підсилювати спільний трек ресурсами: від фінансування відновлення до механізмів моніторингу і чітких умов пом’якшення санкцій — лише після перевірюваних кроків Росії.
Найближчі тижні покажуть, чи стане Абу-Дабі майданчиком для сталого процесу, чи лишиться серією технічних контактів. Сам факт домовленості про новий раунд «скоро» означає продовження гри на витривалість, де важить не риторика, а виконання.
У цій грі слова Мерца — спроба зберегти дисципліну Заходу. Європа сигналізує Росії: переговори з Росією можливі, але тільки в узгодженій рамці, де дипломатичний трек не розпадається на «зручні» шматки для Кремля.
