Президент України Володимир Зеленський підписав три закони, спрямовані на поповнення рядів виснаженої та пошарпаної армії країни, зокрема зниження до 25 років віку призову на військову службу та скасування деяких пільг за медичними показаннями.
Хоча пан Зеленський не сказав, чому він вирішив просунутися принаймні з деякими змінами, російські війська перебувають у наступі вздовж лінії фронту, а триваючі бойові дії призвели до скорочення поставок солдатів і зброї Україні.
В українському парламенті протягом кількох місяців обговорювали законопроект, який передбачає більш радикальну зміну призову на військову службу, але політологи кажуть, що призов більшої кількості чоловіків став проблемою, з якою жоден політик чи військовий лідер не хоче асоціюватися. Серед них і пан Зеленський, який майже рік зволікав з підписанням законопроекту про зниження призовного віку.
Українська армія чисельністю близько одного мільйона вояків веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни, яка ведеться в брудних окопах або на руїнах міст у міських боях. Рівень жертв високий. Більшість чоловіків, які хотіли піти добровольцями в армію, вже зробили це, і невеликі протести проти призову спалахнули ще до прийняття нових законів.
Нові заходи, які парламент ухвалив у травні минулого року і які пан Зеленський підписав у вівторок увечері, знижують вік призову з 27 до 25 років; скасувати категорію медичних виключень, відому як «частково придатні»; та створити електронну базу даних чоловіків в Україні від 17 років.
Військові комісії мають право розпочати призов молодших чоловіків у середу, але неясно, як швидко Україна призватиме та підготує додаткові війська. Українські генерали попередили, що Росія готує наступ, який може початися цієї весни або влітку. Законопроект про комплексну мобілізацію, який ще має прийняти парламент, передбачає тримісячну підготовку солдатів, призваних на військовий час.
Очікується, що Україна, у кращому випадку, утримає існуючі лінії фронту в наземних боях цього року, якщо надійде новий приплив американської зброї, кажуть військові аналітики, і ризикує відступити без неї. Щоб максимізувати свої зусилля, Україна планує поповнити свою армію за допомогою мобілізації, одночасно намагаючись вивести Росію з рівноваги за допомогою диверсійних місій у тилу ворога та ударів безпілотників дальньої дії, таких як атаки на нафтопереробний завод і збройний завод у Росії у вівторок.
Україна покладається на своїх союзників щодо більшості нових боєприпасів і зброї, і оновлення цього арсеналу здебільшого є питанням поза контролем країни. У понеділок у Вашингтоні спікер Палати представників Майк Джонсон виклав умови для голосування щодо нового надходження американської зброї та фінансової допомоги, що є найпереконливішим свідченням того, що допомога може бути надана, незважаючи на спротив багатьох республіканців.
Вдома Україна спіткнулася на зміні правил мобілізації. У січні її парламент відкликав проект закону про мобілізацію, який містив посилені покарання для тих, хто ухилявся від призову. Законопроект був поданий повторно, але депутати подали понад 4000 поправок. Цього місяця очікується голосування.
Навіть із новою зміною призовний вік в Україні надзвичайно високий. У країні призвали чоловіків віком від 27 до 60 років, а середній вік військовослужбовців понад 40 років. Згідно з воєнним станом, усім чоловікам від 18 до 60 років уже було заборонено залишати країну у разі прийняття будь-якого рішення про їх призов. Чоловіки та жінки можуть йти добровольцями на військову службу з 18 років.
Пан Зеленський заявив, що не має наміру призвати жінок до армії, хоча жінки з медичною освітою зобов’язані стати на призовний облік.
Формуючи свої мобілізаційні плани, Україна мала збалансувати військові, економічні та демографічні міркування. Зниження призовного віку приведе до бою більше та здоровіших солдатів, але створює довгострокові ризики для підтримки населення України, враховуючи демографічну ситуацію в країні.
Як і в більшості колишніх радянських держав, в Україні мало покоління 20-річних, оскільки народжуваність різко впала під час глибокої економічної депресії 1990-х років. Через таку демографічну низину в Україні зараз втричі більше чоловіків за 40, ніж за 20.
Призов чоловіків, починаючи з 25 років, враховуючи ймовірні бойові втрати, також ризикує ще більше зменшити це нечисленне покоління українців і, можливо, майбутню народжуваність, залишивши країну зі скороченням чоловіків працездатного та призовного віку через десятиліття.
