Порушення прав журналістів у Китаї
У вересні 2025 року стало відомо про черговий вирок журналістці Чжан Чжань, яка ще у 2020 році документувала перші етапи спалаху COVID-19 у місті Ухань. Цього разу їй призначили додаткові чотири роки позбавлення волі за звинуваченням у "провокуванні сварок і створенні проблем", за яким вона вже отримала чотирирічний термін у грудні 2020 року.
Правозахисні організації та міжнародні медіа наголошують, що це рішення є частиною системного тиску на незалежних журналістів у Китаї. За даними "Репортерів без кордонів", Чжан стала символом страждань тих, хто намагається інформувати громадськість правдиво, всупереч державній цензурі.
Її перший арешт став наслідком того, що вона публікувала відео з переповнених лікарень та порожніх вулиць, висвітлюючи серйозність епідемії, яку влада намагалася приховати. Вона протистояла інформаційній цензурі, намагаючись донести правду світу.
Фактично, справа Чжан демонструє небезпеку для журналістів у країнах із обмеженими свободами слова. Її повторний вирок свідчить, що система продовжує переслідувати тих, хто порушує офіційну версію подій.
Водночас міжнародна спільнота не залишилася осторонь. Менеджерка з адвокації RSF Александра Бєляковська закликала до тиску на Пекін із вимогою негайного звільнення журналістки та наголосила на її ролі як "героїні інформації".
Життєвий шлях журналістки та боротьба за правду
Чжан Чжань стала відомою ще на початку пандемії COVID-19. Вона невтомно документувала події в Ухані, де медичні установи опинилися під величезним навантаженням. Її відео та публікації показували реальний стан лікарень, вулиць і громадського життя, що суттєво відрізнялося від офіційної інформації.
Після першого арешту журналістка оголосила голодування, яке тривало місяць, а поліція примусово годувала її через трубку. Ці жорсткі методи, за словами адвокатів, були спрямовані на залякування та зміну її рішень.
У травні 2024 року Чжан звільнили, але її свобода тривала недовго – через три місяці вона була повторно затримана та поміщена до центру попереднього ув’язнення в районі Пудун у Шанхаї. Це свідчить про системний підхід влади до тиску на журналістів і активістів.
Попри це, Чжан продовжує залишатися символом боротьби за правду та свободу слова. Її приклад надихає медіа по всьому світу документувати події чесно та не боятися переслідувань.
Правозахисники підкреслюють, що її справа стосується не лише конкретної людини, а й усієї системи контролю інформації у Китаї, де будь-яка незалежна думка часто стає підставою для ув’язнення.
Реакція міжнародної спільноти
Міжнародні організації та журналістські комітети висловили глибоке занепокоєння через повторне засудження Чжан Чжань. Директорка Комітету із захисту журналістів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні Бе Ліх Ї наголосила, що новий вирок є "свавільним переслідуванням за журналістську діяльність".
Станом на 2025 рік Китай залишається найбільшим у світі місцем ув’язнення журналістів – щонайменше 124 медійників перебувають за ґратами. Світовий індекс свободи преси ставить країну на 178-е місце зі 180. Ці цифри демонструють системні проблеми свободи слова в державі та високий ризик переслідування для незалежних медіа.
Інцидент із Чжан Чжань також привернув увагу світових медіа, таких як Reuters і CNN, які детально висвітлюють її долю та закликають до міжнародного тиску на Пекін. Заявлення правозахисників підкреслює, що журналісти повинні мати право працювати без страху перед ув’язненням за факти, які вони публікують.
Водночас, китайська влада офіційно не коментує вирок і не розкриває деталі звинувачень, що створює додаткову напругу та невизначеність у справі журналістки.
Символ боротьби та медійна відповідальність
Справа Чжан Чжань стала символом того, що свобода слова та чесна журналістика є небезпечними у середовищі тоталітарного контролю. Її страждання та примусове утримання показують, як держава може використовувати судову систему для придушення незалежних голосів.
Цей випадок також підкреслює важливість міжнародної солідарності та ролі медіа у підтримці колег, які перебувають під загрозою. Незважаючи на тиск, Чжан продовжує залишатися прикладом відданості професії та принципам правди.
Міжнародна спільнота повинна усвідомлювати значення таких справ не лише для конкретних журналістів, а й для всього інформаційного простору. Водночас, кожен випадок переслідування незалежних медіа слугує нагадуванням про необхідність захисту журналістів у всьому світі.
Своєю відвагою Чжан Чжань змушує світ дивитися на Китай як на країну, де свобода слова перебуває під серйозною загрозою. Її історія демонструє, що навіть у найскладніших умовах журналісти можуть бути голосом правди і натхненням для інших.
