Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час Київського міжнародного економічного форуму озвучив цікаву і водночас тривожну статистику щодо мобілізації в Україні. Він повідомив, що 98% всіх повісток на сьогоднішній день надсилаються тим, хто офіційно не працює та не сплачує податки з доходу. Це свідчить про те, що основна увага держави в умовах війни зосереджена на безробітних громадянах, які не мають стабільного доходу та не внесені в офіційні реєстри.
Мобілізація безробітних: що стоїть за такими цифрами?
За словами Шмигаля, в Україні вже існує реєстр "Оберіг", який дозволяє формувати списки осіб для мобілізації на основі їх статусу як військовозобов'язаних. Він підкреслив, що 98% усіх повісток за останні два місяці були спрямовані саме людям, які не працюють. Відповідно до цього принципу, у першу чергу мобілізації підлягають особи, які не платять податки та не мають офіційного джерела доходу.
Це дуже важлива стратегічна зміна, що має кілька причин. По-перше, безробітні не можуть бути застраховані від мобілізації на основі економічних або соціальних факторів. По-друге, уряд зосереджує свої зусилля на тих громадянах, які перебувають у найменш стабільному економічному становищі, бо саме серед них існує найбільша кількість осіб, які або уникали служби раніше, або не знаходяться під соціальним контролем.
Шмигаль також підкреслив, що хоча більшість повісток направляється безробітним, лише 2% повісток за останні два місяці було надіслано працюючим громадянам. Така різниця може бути пов'язана з новими підходами уряду до мобілізації та перебудови ринку праці в країні.
Принцип "воюй або працюй" та його наслідки
Збір додаткових коштів на оборону та розширення мобілізаційних ресурсів стало однією з ключових задач для уряду України. Одним із важливих кроків є впровадження принципу "воюй або працюй", що, за словами прем'єр-міністра, має на меті вивести ринок праці з тіні. Це означає, що люди, які здатні працювати, повинні не тільки підтримувати економіку країни, але й брати на себе відповідальність за свою роль у боротьбі з агресором.
Принцип "воюй або працюй" передбачає, що кожен громадянин, незалежно від статі або віку, має виконувати свою громадянську повинність, чи то у військовому підрозділі, чи то на виробництві. Це створює нову соціальну відповідальність, де важливо не лише виконувати військовий обов'язок, а й працювати для забезпечення економічної стабільності.
Таке нововведення, ймовірно, буде розширюватися, оскільки економіка України в умовах війни потребує максимальних зусиль з боку усіх верств населення. Водночас, ці зміни не обходять без критики з боку деяких громадян, які вважають, що заходи уряду щодо бронювання та мобілізації стають все більш жорсткими.
Наслідки змін в порядку бронювання працівників
Кабінет міністрів України також працює над змінами до правил бронювання працівників стратегічно важливих підприємств. Зокрема, було запроваджено нові критерії для визначення таких підприємств, що дозволяє перевіряти їх відповідність необхідним стандартам. Вже з 23 жовтня на сайті "Дії" призупинено можливість бронювання працівників до 15 листопада, що дає уряду час для внесення уточнень.
9 жовтня президент Володимир Зеленський висловив своє обурення з приводу існуючої практики бронювання 1,5 мільйона осіб, що сприймалося як можливість уникнути мобілізації за допомогою штучних маніпуляцій. Уряд прийняв рішення призупинити дію деяких норм до середини листопада 2024 року, щоб відновити справедливість у питаннях мобілізації і бронювання.
Заключення
Останні зміни в мобілізаційній політиці, зокрема надсилання повісток безробітним, свідчать про новий етап в управлінні військовими ресурсами. Це рішення викликане необхідністю забезпечити адекватну кількість мобілізованих осіб для захисту країни в умовах війни, при цьому сприяючи легалізації ринку праці та збору коштів на оборону.
Незважаючи на неоднозначні реакції деяких громадян, ці заходи є важливими для стабільності країни. В умовах війни кожен громадянин має брати участь у відновленні і захисті України – або через службу в армії, або через працю, що сприятиме забезпеченню економічної міцності держави.
