Протягом перших ста днів свого президентства Дональд Трамп ініціював системне згортання ключових програм, спрямованих на притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини в Україні. Зі свого приходом до влади адміністрація почала вихід із міжнародної робочої групи під егідою ЄС, створеної для координації санкцій та судових ініціатив проти Кремля. Паралельно були суттєво скорочені бюджет та штати War Crimes Accountability Team при Міністерстві юстиції США, понижено пріоритет конфіскації активів російських олігархів та взагалі ліквідовано програму, яка мала блокувати кошти санкційованих осіб.
Найбільш резонансним кроком стало звільнення з ODNI (Офісу директора національної розвідки) законодавчо створеної «посади координатора з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні». Цю посаду, за законом від грудня 2022 року, мали обіймати експерти, відповідальні за збір даних із усіх розвідувальних та правоохоронних відомств США задля формування єдиної, повної картини злочинів Кремля. У центрі міжвідомчої групи, яку очолював координатор, концентрувалися доказові матеріали для Міжнародного кримінального суду та інших юрисдикцій. Наразі ця повноважна структура практично припинила своє існування, а міжвідомча робоча група — розформована.
Автори посади — представник демократів Джейсон Кроу та республіканець Майкл Волтц, нині радник із нацбезпеки Трампа — різко розкритикували це рішення. «Ця посада створена Конгресом на двопартійній основі для того, аби тримати Путіна під звинуваченням у злочинах проти українського народу, — заявив Кроу. — Якщо адміністрація дійсно прагне до справедливого миру, вона повинна надати координатору всі необхідні ресурси та повноваження».
Схожа думка й у колишнього очільника War Crimes Accountability Team Елі Розенбаума, який у січні 2024 року залишив відомство. Він назвав такий крок «надзвичайно тривожним відступом від американських зобов’язань з утвердження верховенства права у найкривавішому європейському конфлікті з часів Другої світової війни».
Крім того, адміністрація призупинила програму Слов’янської обсерваторії конфлікту (Conflict Observatory), що збирала супутникові знімки та біометричні дані про вивезених до Росії українських дітей. Після справжнього скандалу за зверненням християнських правозахисних організацій та деяких консервативних сенаторів її відновили лише тимчасово — поки триває передача архіву даних європейським правоохоронцям.
Не дійшло і до повної передачі розвідувальної інформації Міжнародному кримінальному суду (МКС): у 2023–2024 роках Вашингтон стикається із внутрішнім опором Пентагону, який побоюється встановлення прецеденту переслідування американських військових через рішення Гаазького трибуналу. Водночас у грудні 2022 року окремим законом Конгрес дозволив ділитися даними з МКС, а здебільшого ця співпраця відновилася лише під тиском міжнародної спільноти.
Ще одна ініціатива — завдання слідчої групи Мін’юсту з вилучення активів російських олігархів на користь жертв війни — фактично припинила свою діяльність. Хоча судові процеси за вже конфіскованими активами тривають, нових арештів Національний відділ із контролю над злочинами та корупцією не оголошував.
У комплексі такі дії створюють сигнал для союзників і супротивників: США відмовляються від лідерства як глобального арбітра верховенства права. Водночас Дональд Трамп неодноразово заявляв, що готовий «просто вийти» з мирних переговорів, якщо обидві сторони не проявлять ентузіазму. За даними пресслужби Білого дому, держсекретар Марко Рубіо та спецпредставник із безпеки генерал Кіт Келлог уже отримали завдання переглянути структуру Держдепартаменту, яке може призвести до скорочення підрозділу з глобального кримінального правосуддя, що постачає підтримку в Гаазі.
Наслідки такого відходу від спеціальних ініціатив очевидні: втрачається централізований механізм збору, верифікації та подання доказів воєнних злочинів, уповільнюються судові процеси в міжнародних інституціях, а жертв та свідків стає важче захистити й допитати. Водночас Китай, Іран і інші прихильники Росії неодмінно врахують ці зміни у власних геополітичних розрахунках.
Підсумовуючи, згортання ключових програм із воєнної відповідальності означає, що беззаперечна доказова база проти Кремля може залишитися неповною, а мілітарні злочини опиняться поза досяжністю міжнародного правосуддя. Це створює ризики для майбутніх поколінь, позбавлених відчуття справедливості, і знижує авторитет США як гаранта захисту прав людини у світі.
