Жителі півдня Європи в останні вихідні вийшли на вулиці з яскравими водяними пістолетами, важкими валізами та навіть лялькою-покаянцем Святого Антонія, оголошуючи війну неконтрольованому масовому туризму.
У Барселоні, де 12 % ВВП забезпечує туристична галузь, демонстранти пройшли «Золотою милею» — елітною зоною бутиків і готелів, заливши перехожих та зарубіжних відвідувачів фонтанною водою.
Попереду маршу учасники тримали плакати з гаслами «Туристи, їдьте геть» та «Туризм грабує наше життя», а колони правоохоронців перекрили підхід до базиліки Саграда Фамілія, звідки загравала музика й лунали свистки.
У Генуї протест опозиціонерів масового туризму перетворився на «шумну прогулянку»: активісти запускали колеса валіз і котили їх по вузьких брукованих вулицях старого міста, створюючи тематичний «концерт» із дзвону металу та гуркоту коліщаток.
У Лісабоні учасники несли ватажка місцевих свят, статую Святого Антонія, яка символізує захист міста від надто галасливих гостей, і встановили її біля майбутнього п’ятизіркового готелю, щоб нагадати про пріоритет інтересів місцевих жителів над готельними мережами.
Острів Майорка, що приймає понад 15 млн туристів на рік при населенні трохи більше мільйона, теж не залишився в стороні: група Less Tourism, More Life зупинила білий двоповерховий автобус, влаштувала піротехнічну атаку фаєрами та повісила банер зі словами протесту. Місцеві мешканці та працівники сфери охорони здоров’я, через дефіцит житла не змогли залучити до роботи необхідну кількість лікарів та медсестер, тому активісти вимагають негайно знизити потік туристів і змінити модель відпочинку на «зелену» та культурну.
На півночі Іспанії, в курортному Сан-Себастьяні, протест зосередив увагу на Palacio Bellas Artes — культурній пам’ятці, що планується перетворити на готель Hilton. Демонстранти, які живуть у місті з найвищими житловими витратами в Іспанії, скандували «Сталий туризм — міф» і закликали владу обмежити кількість відвідувачів до рівня, який не руйнуватиме місцеві спільноти.
Венеція, що вже впровадила платний вхід для туристів у пік сезону, отримала нові хвилювання: невелика група активістів спустила на воду банер «STOP HOTEL = + CITTÀ», протестуючи проти перетворення колишнього соціального житла на квартири для короткострокової оренди. Вони вимагають жорсткіших квот на приватні заходи та контролю над будівництвом готелів у історичному центрі.
Усі ці рухи об’єднує критика зростання цін на нерухомість, яке в Барселоні, Майорці та Сан-Себастьяні за останні роки перевищило 10–15 % щороку. У туризмі місцеві жителі бачать спекулянтів та забудовників, які наживаються на житті решти: вони купують квартири, переобладнують їх під AirBnB та піднімають оренду до рівня, непідйомного для середнього працівника.
Організатори акцій підкреслюють, що їхній ворог — не турист, а глобальні оператори й девелопери, які використовують туризм як прикриття для викачування прибутку з місцевих громад. «Ми не ненавидимо гостей, ми проти спекулянтів», — каже Жуан Мас, офіціант з Барселони, який втратив власну квартиру через високі ціни. Аналогічні меседжі звучали від протестувальників у Лісабоні: вони не проти відвідувачів, а проти «спекуляцій на морі».
У відповідь на хвилю акцій у різних містах влада вже проголосила низку заходів: Барселона планує заборонити AirBnB до кінця 2028 року, Сан-Себастьяні розглядає обмеження на приватні арендаторські правки, Майорка ініціювала вилучення понад 1 600 шезлонгів із пляжів на користь місцевих мешканців, а Ібіца готує нові ліміти на круїзні судна. Генуезька міська рада обіцяє звужувати туристичні маршрути та стимулювати подовження термінів проживання гостей, щоб зменшити число «день-тріпів», які перетворюють центр на атракціон.
Експерти з туризму зазначають: відновлення балансу між економічною вигодою та якістю життя мешканців можливе лише через суворі квоти, інтеграцію екологічних стандартів і підтримку малого бізнесу, орієнтованого на локальні товари та послуги. Вони наголошують на важливості розвитку «повільного туризму» — екскурсій у малі групи, які знайомлять з культурою регіону, а не лише з Instagram-локаціями.
Якщо місцеві уряди не виконають обіцянок і не введуть реальних обмежень, активісти попереджають, що протести триватимуть і посилюватимуться. Адже на кону стоїть не лише економічна вигода, а й збереження культурної спадщини, екосистеми каналів та права корінних мешканців на доступне житло. Майбутнє півдня Європи залежатиме від того, чи вдасться знайти золоту середину між глобальним потоком туристів і благополуччям місцевих громад.
