ПЕРЕДУМОВИ АНАЛІЗУ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
У третьому кварталі 2025 року Рахункова палата представила розлогу оцінку виконання державного бюджету, яка охопила дев’ять місяців фінансового року. Цей аналіз став одним із ключових орієнтирів для суспільства, оскільки дає змогу оцінити реальні тенденції економічної динаміки, роботу уряду та результативність міжнародної підтримки. Україна продовжує діяти в умовах воєнних викликів, тож фінансова система перебуває під постійним тиском. Попри це аудитори зафіксували зростання економіки та стабільність низки макроекономічних параметрів, що стало важливим сигналом підтримки внутрішнього бізнесу. Також у цьому періоді чітко проявився вплив міжнародних партнерів, адже значна частина ресурсів держави формувалася саме за рахунок зовнішніх надходжень. На тлі цих обставин аудит став основою для розуміння балансу між доходами та видатками, а також між запланованими і фактичними показниками.
Ключовим фактором стало те, що попри зниження темпів промислового виробництва та скорочення обсягів експорту товарів і послуг, економіка зберегла здатність до зростання. Це формує новий контекст для оцінювання ефективності державних інституцій, адже бюджетна структура демонструє як сильні, так і проблемні місця. Аудитори підкреслюють, що міжнародна фінансова допомога відіграла одну з центральних ролей у стабілізації державних фінансів, зокрема через кредити й безповоротні транші. Але водночас помітними залишаються наслідки невиконання умов окремих програм, які унеможливили отримання частини обіцяних ресурсів. Це означає, що державні органи мають забезпечити більш ефективне управління проєктами, аби гарантувати повноцінне отримання запланованого фінансування.
У перші три квартали 2025 року міжнародні надходження досягли 1,4 трильйона гривень, проте частка грантової підтримки знизилася до 23,5 відсотка, що посилило кредитне навантаження на бюджет. Уряд не отримав 5,7 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility та 0,5 мільярда доларів США від МВФ, що стало результатом невчасного виконання окремих зобов’язань у системі антикорупційної інфраструктури. Це створило суттєві ризики для планування видатків на кінець року й посилило залежність від внутрішніх доходів. Водночас загальні доходи державного бюджету зросли на чверть порівняно з попереднім роком, що підтвердило стійкість податкової системи в умовах стресу.
План доходів загального фонду було перевиконано, чому сприяли збільшення заробітної плати та підвищення прибутковості підприємств, хоча у першому півріччі їхній сумарний прибуток зменшився на десять відсотків. Спеціальний фонд також продемонстрував зростання, однак аудитори вказують на ризики недоотримання окремих податкових платежів через слабший курс гривні та скорочення видобутку природного газу. Таким чином формування дохідної бази залишається нестабільним через зовнішні та внутрішні фактори. Додатковим проблемним елементом став податковий борг, який зріс до 201,1 мільярда гривень, значною мірою через різке збільшення донарахованої пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЇХ СТРУКТУРА
Найбільшу увагу привернула структура видатків, адже витрати держави за дев’ять місяців становили 3,6 трильйона гривень. Серед них майже сімдесят відсотків спрямовано на оборону, що стало найвищим показником за всі роки незалежності України. Потреби сектору безпеки продовжують зростати, проте не всі програми були виконані згідно з початковими планами, зокрема розвиток і модернізація військової техніки виконані в обсязі, меншому від запланованого. Аудитори підкреслили, що окремі контракти не були виконані вчасно, що призвело до недофінансування на суму понад 70 мільярдів гривень. Це ставить завдання підвищити контроль за постачанням обладнання та ефективністю виконання контрактів.
Важливою деталлю є те, що недофінансування стосувалося не лише силового сектору. Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я та Агентство відновлення також отримали менше коштів, ніж передбачалося. Причини різняться: від труднощів із тендерними процедурами до затримок у підготовці нормативних документів. Особливо критичними виявилися видатки на інвестиційні проєкти, які були виконані лише на сорок відсотків від плану. Це вплинуло на розвиток інфраструктури, будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області та реалізацію програм модернізації у сфері охорони здоров’я. Така ситуація створює ризики для майбутнього соціально-економічного розвитку та здатності держави відновлювати інфраструктуру після руйнувань.
Окремої уваги потребує резервний фонд уряду. Протягом січня – вересня було використано шістдесят два відсотки його коштів, але чверть із них спрямована на напрями, які не відповідали первинному призначенню фонду. Це стосувалося, зокрема, програм соціальної допомоги, реконструкції та ремонту об’єктів, що мали фінансуватися з інших статей бюджету. Рахункова палата наголошує, що така практика порушує принципи бюджетної дисципліни та знижує ефективність використання резерву в екстрених випадках. Рекомендовано відмовитися від подібних рішень у майбутньому, забезпечивши чітке дотримання бюджетного законодавства та цільового призначення коштів.
Складною залишається ситуація із фінансуванням компенсацій за знищене житло, а також програм енергоефективності. За даними аудиторів, виконання цих видатків взагалі не розпочато, попри значну потребу населення у підтримці. Так само низьким є показник фінансування гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель: лише одинадцять відсотків від плану. Основною проблемою стала невідповідність заявок від аграріїв нормативним вимогам, що свідчить про необхідність спрощення процедур та підвищення ефективності взаємодії держави з виробниками. Невиконання цих програм гальмує відновлення територій і створює ризики для майбутнього розвитку аграрного сектору, який залишається ключовим для економіки України.
Проблемною залишається і ситуація з дебіторською заборгованістю. Загальна сума прострочених боргів розпорядників державних коштів зросла до значних масштабів. Найбільша частка зосереджена у Міністерства оборони, а також у Міністерства внутрішніх справ і ліквідованого Мінстратегпрому. Такий рівень боргового навантаження свідчить про необхідність більш суворого контролю за виконанням контрактів і рухом бюджетних коштів. Зростання заборгованості також негативно впливає на планування майбутніх витрат, адже вимагає додаткових ресурсів на погашення старих зобов’язань. Це створює ризики для інших статей бюджету й зменшує можливості для фінансування пріоритетних program.
КРЕДИТНІ РЕСУРСИ ТА БОРГОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Основним джерелом фінансування державного бюджету залишаються державні запозичення, частка яких досягла понад дев’яноста відсотків. Це означає, що Україна перебуває у складному фінансовому становищі, змушена залучати додаткові ресурси для покриття потреб і водночас обмежена можливістю маневру. Надходження від запозичень були нижчими від планових показників на одинадцять відсотків, що вплинуло на ритмічність фінансування бюджетних програм. Водночас витрати на обслуговування державного боргу зросли, хоч і залишилися нижчими за заплановані обсяги. Це свідчить про те, що боргове навантаження продовжує зростати, ускладнюючи перспективи подальшої стабілізації бюджету та підвищуючи залежність країни від результатів перемовин із міжнародними донорами.
Рахункова палата звертає увагу на те, що для забезпечення стабільності державних фінансів необхідно переглянути підходи до використання бюджетних ресурсів. Йдеться, зокрема, про перерозподіл невикористаних коштів на напрями, де їх застосувати можливо й результативно. Аудитори рекомендують державі посилити роботу над зменшенням податкової заборгованості, адже її зростання підриває базу доходів та ускладнює прогнозування надходжень. Важливим аспектом залишається виконання умов програм міжнародної допомоги, оскільки невиконання зобов’язань призводить до втрати значних сум фінансування, необхідного для підтримки економіки та соціальної інфраструктури.
Не менш важливим завданням є погашення кредиторської та дебіторської заборгованості. Держава має забезпечити своєчасне виконання фінансових зобов’язань, адже накопичення боргів створює додаткове навантаження на бюджет і може призвести до блокування низки важливих проєктів. Окремо аудитори наголошують на тому, що Україні потрібно поліпшити управління інвестиційними проєктами, зокрема прискорити укладання договорів та вдосконалити процедури закупівель. Такий підхід дозволить уникнути затримок у реалізації важливих проєктів, створити умови для ефективнішого використання ресурсів і підвищити рівень довіри міжнародних партнерів.
ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ
Загальні результати аудиту демонструють складну, але контрольовану ситуацію у сфері державних фінансів України. Економіка продовжує зростати, навіть попри падіння експорту та промислового виробництва, що свідчить про адаптивність бізнесу й державної політики. Проте значна залежність від міжнародних кредитів та зменшення обсягів грантової допомоги збільшують навантаження на бюджет і вказують на необхідність пошуку внутрішніх резервів для стабілізації фінансової системи. Додаткову загрозу становить недовиконання окремих статей видатків, що уповільнює соціально-економічний розвиток і відновлення критичної інфраструктури.
Ключовим пріоритетом найближчого періоду має стати поліпшення управління бюджетними коштами. Це включає як підвищення ефективності використання ресурсів, так і посилення контролю за виконанням контрактів. Державі необхідно приділити особливу увагу скороченню податкового боргу та запобіганню накопиченню нової дебіторської заборгованості. Важливим також є дотримання вимог міжнародних фінансових програм, оскільки своєчасне виконання умов забезпечує стабільність зовнішнього фінансування. Такий підхід дозволить зміцнити бюджетну систему, поліпшити інвестиційний клімат та створити умови для довгострокової економічної стійкості України.
Як показує досвід останніх місяців, держава має досить інструментів для управління фінансовими ризиками, однак їх потрібно застосовувати послідовно та системно. Ефективна взаємодія уряду, парламенту та громадськості дозволить посилити контроль за бюджетними процесами та підвищити відповідальність усіх сторін. Лише так Україна зможе забезпечити прозоре використання ресурсів, зменшити залежність від зовнішніх запозичень та зміцнити економічні позиції в умовах тривалих викликів.
