У Катманду відбулася присяга Сушили Каркі — колишньої головної судді та відомої антикорупційної активістки, яка стала тимчасовим прем’єр-міністром Непалу. Її призначення стало наслідком потужних студентських протестів покоління Z, які минулого тижня переросли в масштабні заворушення.
Протести почалися як відповідь на корупцію та заборону соціальних мереж. Молодь вийшла на вулиці столиці, вимагаючи прозорості й реформ. Коли силові структури відкрили вогонь по демонстрантах, ситуація вибухнула: урядові будівлі підпалили, сотні споруд по країні було розгромлено. Загинуло понад 50 осіб, що стало каталізатором падіння уряду.
Прем’єр К.П. Шарма Олі взяв на себе відповідальність і подав у відставку. Парламент було розпущено, а столиця фактично перейшла під контроль армії, яка запровадила комендантську годину. В умовах хаосу саме студенти запропонували кандидатуру Сушили Каркі як компромісну фігуру для перехідного періоду.
Призначення Каркі знаменне з кількох причин. Вона стала першою жінкою на посаді прем’єра Непалу та символом опору корупції. Раніше, очолюючи Верховний суд, вона відома своєю принциповістю: через скасування політично мотивованих призначень її намагалися усунути з посади, але спроба імпічменту провалилася під тиском громадськості.
Її політична місія наразі — створити тимчасовий уряд і підготувати країну до виборів упродовж найближчих 6–8 місяців. Попереду непросте завдання: відновлення зруйнованої інфраструктури, подолання корупційної системи та відновлення довіри суспільства, особливо молодого покоління, яке прагне змін.
Непальські війська забезпечували посилену охорону біля президентської резиденції в Катманду, де у п'ятницю був сведений до присяги тимчасовий лідер країни — Атул Локе
Генерал Ашок Радж Сігдель та армія залишаються ключовим фактором у перехідному процесі. Військові досі контролюють урядові будівлі, а міністрів тримали в ізоляції кілька днів. Це свідчить про складний баланс між цивільною владою та військовим керівництвом у кризові часи.
На присязі були присутні посли США, Китаю та Індії — трьох держав, що змагаються за вплив у Гімалайському регіоні. Їхня участь підкреслила геополітичну вагу подій у Непалі, адже майбутня зовнішня політика країни впливатиме на регіональну рівновагу.
Сама Каркі пояснила своє рішення прийняти посаду проханням студентів: «Молоді хлопці та дівчата попросили мене очолити країну, і я не могла відмовити». Для протестувальників вона стала символом чесності й надії на новий політичний курс.
Попри оптимізм серед частини суспільства, експерти застерігають: бути суддею й очолювати уряд — різні речі. Колишній суддя Верховного суду Баларама К.С. підкреслив, що перед Каркі стоять виклики, які виходять за межі юридичної практики: керування армією, відновлення економіки та утримання країни від подальшого насильства.
Для Непалу це момент історичного вибору. Масові протести покоління Z показали: молодь готова не лише критикувати, а й формувати політичне майбутнє. Якщо Каркі зможе реалізувати їхні вимоги, країна отримає шанс на перезавантаження. Якщо ж ні — нові хвилі протестів неминучі.
