Президент України Володимир Зеленський заявив, що провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте щодо важливості безпекових гарантій для Києва в будь-яких потенційних мирних домовленостях із Росією. Український лідер наполягає, що жодні переговори не можуть відбутися без чітких зобов’язань щодо безпеки, які унеможливлять нову агресію з боку Кремля.
Україна не повторить помилок Будапештського меморандуму
Як повідомляє газета Дейком, Зеленський наголосив, що Київ не дозволить Володимиру Путіну знову обманути світову спільноту. За його словами, перш ніж розглядати будь-які переговори, всі партнери повинні усвідомити: сильні безпекові гарантії є ключем до тривалого миру.
«Ми не можемо дозволити Путіну знову всіх обдурити», — заявив Зеленський у дописі на платформі X.
Ця позиція випливає з трагічного уроку, отриманого після підписання Будапештського меморандуму 1994 року. Документ, що мав би гарантувати безпеку України в обмін на відмову від ядерної зброї, так і не запрацював у 2014-му, коли Росія анексувала Крим, і знову довів свою неспроможність у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення.
Роль НАТО та координація із союзниками
У межах переговорів із Рютте Зеленський також обговорив контакти з міжнародними партнерами та узгодив подальші кроки. Очевидно, що Київ прагне зафіксувати безпекові зобов’язання не лише на словах, а й у конкретних міжнародно-правових механізмах, які матимуть обов’язковий характер.
Рютте, зі свого боку, зазначив, що провів «хороший обмін думками» з американським спецпредставником у справах Росії та України Кітом Келлогом, який зараз перебуває в Києві.
Така активна дипломатична робота вказує на те, що Україна прагне не допустити прийняття будь-яких компромісних рішень, які можуть призвести лише до тимчасового перемир’я, а не до справжнього миру.
Росія та США ведуть переговори: що це означає для України?
На тлі українсько-натовських консультацій Росія та США вже розпочали обговорення можливого врегулювання війни. У вівторок представники двох країн провели першу зустріч, деталі якої залишаються невідомими.
У той же час президент Росії Володимир Путін заявив, що знадобиться «певний час» для підготовки саміту з президентом США Дональдом Трампом.
З огляду на те, що Трамп неодноразово робив суперечливі заяви щодо війни в Україні, Київ побоюється, що ці переговори можуть піти за сценарієм, який не врахує інтереси України.
Особливо насторожує той факт, що Трамп продовжує звинувачувати Україну у початку війни та називає Зеленського «диктатором без виборів» через відмову проводити вибори в умовах воєнного стану.
Гарантований мир, а не тимчасове припинення вогню
Зеленський наполягає: будь-які домовленості мають гарантувати стабільний мир, а не короткочасне перемир’я, після якого Росія знову розпочне агресію.
«Повинна бути впевненість, що через кілька місяців чи років Путін не повернеться з новою війною», — зазначив він.
Цей меседж має стати основою для подальших переговорів із союзниками. Київ розуміє, що будь-які слабкі домовленості на кшталт «Мінських угод» лише заморозять конфлікт, даючи Росії можливість накопичити сили для нового удару.
Що має на увазі Україна під «безпековими гарантіями»?
Київ наполягає, що справжні безпекові гарантії мають включати:
- Чітке військове партнерство – надання сучасної зброї та підтримки ЗСУ на довгостроковій основі.
- Членство в НАТО або створення аналогічного механізму, який гарантував би негайну військову допомогу у разі повторного нападу Росії.
- Економічну допомогу – підтримку для відновлення країни та забезпечення стабільності в умовах війни.
- Політичний тиск на Росію – посилення санкцій та міжнародна ізоляція Москви, щоб змусити її виконувати умови миру.
Україна не хоче повторювати помилки попередніх років, коли «гарантії» залишалися лише декларативними заявами без конкретних механізмів їх реалізації.
Як реагує Європа?
Європейські союзники України підтримують ідею безпекових гарантій, проте поки що не мають єдиної стратегії їх реалізації.
Франція та Німеччина розглядають варіант поступового вступу України в НАТО, при цьому тимчасово створюючи «проміжний» механізм безпеки.
Польща та країни Балтії займають більш радикальну позицію, закликаючи якнайшвидше інтегрувати Україну в Північноатлантичний альянс.
Що далі?
Київ продовжує активну дипломатичну роботу, щоб зафіксувати безпекові гарантії ще до можливого початку переговорів між Заходом і Росією.
Наступні місяці будуть вирішальними. Якщо США та Європа дійсно прагнуть стійкого миру, вони мають підтримати Україну не лише словами, а й реальними юридично закріпленими зобов’язаннями щодо захисту її суверенітету.
У разі ж, якщо безпекові гарантії залишаться лише теоретичними, Україна ризикує опинитися в ситуації, коли історія знову повториться, а Росія скористається слабкістю Заходу для нової ескалації.
