Білорусь суттєво збільшила експорт бензину до Росії, допомагаючи Кремлю подолати гострий дефіцит пального, спричинений українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними галузевих джерел, у вересні обсяги постачання бензину залізницею з білоруських НПЗ до російського ринку зросли вчетверо порівняно з серпнем, до 49 тисяч тонн — або близько 14,500 барелів на добу.
У той самий час постачання дизельного пального з Білорусі до Росії становило 33 тисячі тонн. Джерела агентства Reuters зазначають, що збільшення обсягів стало відповіддю на паливну кризу в регіонах Росії, де через нестачу бензину було введено нормування та замороження цін.
Проблеми з постачанням пального в РФ загострилися після серії українських атак дронами на російські нафтопереробні заводи, які вивели з ладу частину потужностей. Внаслідок цього уряд Москви тимчасово обмежив експорт бензину та дизеля, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.
Росія вже зверталася до білоруських партнерів у 2024 році з проханням про додаткові поставки пального. Тоді Мінськ також відіграв ключову роль у покритті дефіциту, що утворився після зупинки низки російських НПЗ.
За словами аналітиків, вересневе зростання експорту є найбільшим за останні два роки. Нафтопродукти доставляються переважно з двох основних підприємств — Нафтан у Новополоцьку та Мозирського НПЗ, кожен з яких має потужність переробки до 12 мільйонів тонн на рік. Утім, фактичне виробництво становить близько 9 мільйонів тонн, або 180 тисяч барелів на добу.
Паралельно Білорусь продовжує транзитні поставки пального через російські порти, хоча їхній обсяг зменшився. У вересні експорт нафтопродуктів транзитом через РФ зріс лише на 1%, до 140 тисяч тонн, тоді як за дев’ять місяців 2025 року загальний обсяг таких перевезень скоротився на 40% — до 1,17 мільйона тонн. Це пов’язано зі зниженням завантаження білоруських НПЗ через обмежений доступ до сировини та санкційний тиск.
З березня 2021 року Мінськ користується російськими портами для перевалки палива, після підписання міжурядової угоди про співпрацю у сфері енергетичної логістики. Попри формальну «інтеграцію енергоринків», Білорусь дедалі більше залежить від російських поставок нафти, тоді як Москва використовує цей механізм як інструмент політичного контролю.
Експерти зазначають, що нинішній сплеск експорту бензину зміцнює економічні зв’язки між двома країнами, але водночас робить Білорусь більш вразливою до коливань російського ринку. Якщо Москва знову обмежить імпорт чи поверне експортні квоти, це може підірвати білоруську нафтохімічну галузь, яка вже працює з мінімальною маржею через західні санкції.
Для Росії ж імпорт пального з Білорусі став тимчасовим порятунком, але не вирішенням системної проблеми. Зруйновані або пошкоджені нафтопереробні заводи у Курській, Рязанській та Нижегородській областях не можуть швидко відновити роботу, а нові обмеження на експорт знижують валютні надходження.
Водночас аналітики вказують, що транспортна інфраструктура Білорусі вже працює на межі можливостей. “Обсяги постачань до Росії зросли настільки швидко, що логістика починає буксувати,” — каже енергетичний експерт Reuters. “Це свідчить про глибоку кризу постачань усередині самої РФ.”
Станом на початок жовтня у кількох російських регіонах — зокрема у Брянській, Липецькій і Тамбовській областях — діють ліміти на продаж пального, а приватні АЗС повідомляють про нестачу найпопулярніших марок бензину. Міністерство енергетики РФ запевняє, що ситуація “під контролем”, але визнає підвищене навантаження на імпортні канали постачання.
Для Мінська така співпраця несе не лише економічний, а й політичний вимір. Підтримуючи Москву в умовах війни, Білорусь фактично закріплює свій статус енергетичного сателіта, отримуючи короткострокові прибутки ціною зростаючої залежності від Кремля.
