Удар по Москві, що змінив правила гри: хто стоїть за ліквідацією російського генерала Ігоря Кирилова?
Генерал Ігор Кирилов, який очолював російські війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту, загинув унаслідок вибуху на вулиці Москви у вівторок вранці. Російська влада вже назвала інцидент «підлим терактом», а Київ, зі свого боку, визнав відповідальність за цю надзвичайно сміливу операцію. Це найгучніша ліквідація високопоставленого російського військового діяча за межами поля бою від початку повномасштабної війни у 2022 році.
Як повідомляє газета Дейком, вибуховий пристрій було закладено в електросамокат, припаркований біля житлового будинку у центральному районі Москви. Потужність вибуху виявилася настільки значною, що уламки розлетілися на кількадесят метрів, вибивши шибки до третього поверху будинку та пошкодивши вікна на протилежному боці вулиці. Разом із генералом загинув його помічник, ім’я якого російська влада наразі не розголошує.
Представник Служби безпеки України (СБУ), що діяв на умовах анонімності, підтвердив причетність Києва до ліквідації, зазначивши, що генерал Кирилов був «легітимною ціллю». Напередодні його загибелі СБУ офіційно звинуватила генерала в «масовому застосуванні забороненої хімічної зброї» на території України.
Місце вибуху в Москві у вівторок. Максим Шеметов
Хто такий Ігор Кирилов і чому він був мішенню?
Генерал Ігор Кирилов очолював сили радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Росії — елітний підрозділ, що відповідає за оборону військ у разі застосування зброї масового ураження. Окрім суто військової діяльності, Кирилов став символом російської пропаганди, систематично звинувачуючи Україну та Захід у вигадуванні «зброї масового ураження».
Зокрема, у 2023 році він безпідставно заявив, що США планують використовувати безпілотники для розповсюдження «інфікованих комарів» над російською територією. Також він стверджував, що російські війська виявили «хімічну лабораторію» у місті Авдіївка, яке було захоплене Росією в лютому цього року.
Але головною причиною ліквідації, ймовірно, стали масові випадки застосування російськими військами хімічної зброї в Україні. За даними СБУ, від початку війни за наказом Кирилова російська армія застосувала заборонені хімічні речовини понад 4 800 разів.
Хімічна зброя на полі бою
Хімічна зброя, що застосовується російською армією, включає бойові гранати зі сльозогінними агентами CS та CN, забороненими міжнародною Конвенцією про хімічну зброю, яку Росія ратифікувала. Ці агенти, широко відомі як поліцейські гази, неприйнятні у військових діях через їхню токсичність і загрозу для мирного населення.
Крім того, навесні Держдепартамент США повідомив про використання російськими силами хлорпікрину — задушливого агента, що набув широкого застосування ще під час Першої світової війни. У травні Організація із заборони хімічної зброї назвала ситуацію в Україні «вкрай нестабільною», висловивши стурбованість можливістю «відродження використання токсичних хімічних речовин як зброї».
Відповідь Росії
На загибель Кирилова різко відреагував Дмитро Медведєв, колишній президент Росії та нинішній заступник голови Ради безпеки. Він пообіцяв «неминучу відплату» Україні та її військово-політичному керівництву. Медведєв звинуватив Київ у прагненні «затягнути війну і вбивства» шляхом здійснення терористичних атак.
Заяви Медведєва підкреслюють зростання занепокоєння у Кремлі щодо масштабних диверсійних операцій України, які стають все більш ефективними.
СБУ: стратегія поза полем бою
Ліквідація генерала Кирилова є частиною ширшої стратегії України, спрямованої на ослаблення російської військової машини поза лінією фронту. У зв’язку з браком ресурсів і наступальною перевагою російських військ, Київ все частіше використовує тактику «асиметричної війни» — саботажу, точкових ударів та ліквідації ключових фігур.
Раніше СБУ вже взяла на себе відповідальність за вбивство Валерія Транковського, високопоставленого російського військово-морського офіцера, який, за даними Києва, був відповідальним за ракетні удари по цивільним об’єктам.
На думку аналітиків, ці дії є не лише відповіддю на безперервний терор Росії, а й чітким сигналом: навіть найвищі командири не можуть почуватися в безпеці, навіть у центрі Москви.
Майбутнє війни: нові виклики для обох сторін
Загибель генерала Кирилова може мати серйозні наслідки для російської системи управління військами. Втрата настільки ключової фігури послаблює позиції Кремля та ставить під сумнів ефективність його оборонних стратегій.
З іншого боку, Україна демонструє здатність завдавати точкових ударів по ворогу навіть у його тилу, вказуючи на еволюцію власних спецслужб і стратегічного планування.
Втім, залишається питання: чи призведе цей інцидент до ескалації конфлікту з боку Росії? І чи зможе Україна утримати темп у протистоянні на кількох фронтах — як на полі бою, так і в тилу противника?
Ця війна знову доводить, що головний її ресурс — це час, а битви розгортаються не лише у вогняних окопах Донбасу, а й на вулицях, які ще донедавна вважалися недоторканними.
