У середу Велика Британія вперше скористалася новими юридичними повноваженнями, запровадивши санкції проти 25 осіб і організацій, підозрюваних у контрабанді мігрантів. Заходи включають замороження фінансів, заборону на в’їзд до країни та блокування доступу до британської банківської системи.
Цей крок став відповіддю на зростання політичного тиску на уряд Кіра Стармера. Попри загальне зниження міграції, кількість мігрантів, які перетинають Ла-Манш на надувних човнах, зросла на 34% і сягнула 42 000 лише за перше півріччя 2025 року.
Санкції були застосовані проти осіб, що постачають човни, виготовляють фальшиві паспорти та переказують гроші поза офіційною фінансовою системою. Серед них — члени балканського угруповання Kavac Gang, відоме виробництвом підроблених документів.
Міністр закордонних справ Девід Леммі заявив, що Велика Британія виконує моральний обов’язок, протистоячи злочинним групам по всьому світу. Він підкреслив, що санкції — лише частина глобальної боротьби з незаконною міграцією.
Однак експерти з питань міграції та правозахисники наголошують: ці заходи не впливають на фундаментальні причини, що змушують людей тікати з рідних домівок — війни, бідність, зміна клімату, політичне переслідування.
Угочі Даніелс з Міжнародної організації з міграції зазначила, що санкції мають лише обмежений ефект. За її словами, реальна зміна можлива лише за умов глибокої роботи з причинами міграційних потоків, а не з наслідками.
Консервативна опозиція розкритикувала дії уряду. Представник партії Кріс Філп назвав санкції "символічними" й закликав до негайної депортації всіх, хто прибув човнами. "Заморожування рахунків у Багдаді не зупинить човни біля Дувру", — заявив він.
Утім, багато правозахисників позитивно оцінили нову ініціативу, оскільки вона б’є по контрабандистах, а не по самих біженцях. Як зазначив Енвер Соломон з Refugee Council, "ніхто не сідає в гумовий човен, якщо те, що залишилось позаду, не страшніше за шлях уперед".
Значну роль у тіньових операціях відіграє фінансова система hawala, яка дозволяє переміщувати гроші поза банками. Вона майже не піддається контролю, що значно ускладнює роботу британських служб.
Дослідник Оксфордського університету Пітер Волш зазначив, що багато злочинних груп діють за межами юрисдикції Британії. За його словами, ці організації децентралізовані, адаптивні і практично невловимі для традиційних методів боротьби.
Британський уряд також повідомив, що з моменту приходу до влади Стармера було депортовано 35 000 мігрантів — на 13% більше, ніж минулого року. Проте повернення людей без статусу біженця — лише частина стратегії.
Цього місяця прем’єр Стармер підписав угоду з президентом Франції Еммануелем Макроном, спрямовану на посилення контролю за французькими пляжами, звідки мігранти відпливають до Британії. Проте оглядачі сумніваються, що ця угода матиме довготривалий ефект.
На думку багатьох фахівців, боротьба з нелегальною міграцією вимагає комплексного підходу. Це — боротьба не лише з трафікерами, а з глобальними причинами переселення, що вимагає міжнародної співпраці, інвестицій у стабілізацію регіонів та реформу політики притулку.
Наразі ж Велика Британія робить ставку на каральний підхід, що приносить політичні дивіденди, але не розв’язує міграційну кризу. Фотографії з пляжів і гучні заяви — це, радше, сигнал електорату, ніж реальна стратегія захисту державного кордону.
