У липні 2025 року британський уряд вперше офіційно визнав факт серйозного витоку персональних даних понад 18 тисяч афганців, які співпрацювали з британськими військами в Афганістані до захоплення влади талібами. Інцидент стався ще у 2022 році, однак упродовж двох років влада зберігала цю інформацію в таємниці, використовуючи надзвичайний правовий механізм — суперінджанкцію.
Витік даних призвів до створення таємної програми переселення, в межах якої Велика Британія евакуювала близько 4500 афганців, що перебували під загрозою переслідувань. Ще близько 600 осіб чекають на релокацію. Загальні витрати на цю операцію вже сягнули 537 мільйонів доларів і можуть подвоїтись.
Інформація про витік з’явилася у вівторок під час виступу в парламенті нового міністра оборони Великої Британії Джона Гілі з Лейбористської партії. Він заявив, що інцидент трапився внаслідок помилки неназваного працівника Міноборони, який у 2022 році надіслав файл із конфіденційною інформацією електронною поштою поза межами дозволеної внутрішньої системи. Внаслідок цього в руки третіх осіб потрапили особисті дані 18 714 афганців, включно з членами їхніх родин.
Метою зазначеної інформації був внутрішній аналіз у межах чинної тоді програми Afghan Relocations and Assistance Policy (ARAP), яка мала на меті переселення осіб, що працювали на британське військове відомство або з ним співпрацювали. Помилковий лист мав містити дані лише про 150 заявників, але фактично передавав інформацію майже про 19 тисяч людей.
У серпні 2023 року, коли дев’ять імен з цього списку з’явилися в соціальних мережах, уряд Ріші Сунака почав екстрено діяти. Він звернувся до Високого суду Лондона й отримав суперінджанкцію — юридичну заборону на публікацію будь-якої інформації про витік, включно з самим фактом наявності судової заборони. Цей крок, що формально мав захистити афганців, із часом перетворився на інструмент приховування політичної помилки в рік виборів.
Згідно зі звітом, замовленим міністром оборони Джоном Гілі, не існує достатніх доказів, що витік дійсно спричинив переслідування афганців з боку Талібану. Експерти вважають, що реальні загрози пов’язані радше з нинішньою діяльністю осіб, а не з колишньою співпрацею з британськими силами. Однак сам факт приховування такого масштабу витоку породив серйозні питання щодо транспарентності влади.
Програма переселення Afghan Response Route діяла в умовах повної секретності. Офіційно вона не анонсувалась, однак переселені особи включались у загальну статистику міграції. Це стало особливо чутливим питанням у контексті зростання напруженості щодо міграції у Британії, де громадськість активно обговорює наплив нелегальних мігрантів, а також загальні рівні легальної міграції.
Після перемоги Лейбористів на виборах 2024 року, новий уряд вирішив розсекретити інформацію, знявши судову заборону. Джон Гілі підкреслив, що ситуація, коли парламент і громадськість не були поінформовані про критичну проблему, є неприйнятною. Він вибачився за помилки попереднього уряду й підтвердив завершення дії секретної програми переселення.
Журналіст Льюїс Гудолл, який ще у 2023 році дізнався про інцидент, заявив, що уряд з часом змінив мотивацію утримання заборони на публікації: замість захисту афганців домінував страх політичного скандалу. Він зазначив, що використання суперінджанкцій без належного балансу між безпекою і свободою преси становить серйозну загрозу парламентській демократії Британії.
Цей випадок також актуалізує болісні спогади про хаотичне виведення військ із Афганістану в 2021 році. Тоді уряд Бориса Джонсона зазнав нищівної критики: міністр закордонних справ Домінік Рааб залишався на відпочинку, поки Кабул захоплювали таліби, а сам Джонсон опинився в центрі скандалу щодо евакуації домашніх тварин перед людьми.
На цьому тлі витік інформації про десятки тисяч афганців, які співпрацювали з британськими військами, та подальше приховування фактів, вказують на глибокі інституційні проблеми в питаннях державної безпеки, зовнішньої політики та дотримання принципів відкритості.
