Процедура канонізації в Римсько-католицькій церкві давно перестала бути безумовним наслідком престижу папського престолу. Якщо на початку християнства практично кожен понтифік отримував по смерті титул святого, то сьогодні лише 80 із 266 pontifex maximus удостоєні цієї честі — і ще 11 чекають на беатифікацію. Папа Франциск, котрий присвятив свій понтифікат соціальній справедливості й реформам, навряд чи уникне суворого відбору та тривалого розгляду його справи у Дикастерії у справах святих.
Історично канонізація відбувалася століттями після кончини. З 1588 по 1978 рік середній інтервал між смертю кандидата та визнанням святим становив 262 роки. Однак із початком епохи Івана ХХІІІ та головно за папства Івана Павла ІІ цей термін скоротили: у 2014 р. одночасно проголосили святими Івана XXIII і Івана Павла ІІ, а в 2018 р. — Павла VI, який помер 1983 року. Відтак немає жодної гарантії, що для Франциска не застосують п’ятирічну «лазейку» або особливе рішення наступника престолу.
Перший етап канонізаційного процесу — визнання кандидата «вінерабле» (Venerable). Дикастерія у справах святих відкриває справу та проводить ретельну перевірку біографії, духовних творів і свідчень про «героїчні чесноти». На цьому етапі аналізують не лише офіційні документи, а й приватні листи, промови та пастирські настанови Папи Франциска, зокрема його енцикліки «Laudato Si’» та «Fratelli Tutti».
Другий крок — беатифікація. Для неї необхідне офіційне визнання одного дива, здійсненого через заступництво кандидата. Божа благодать має бути доведена медичною та богословською комісіями: найчастіше це надзвичайне зцілення від невиліковної недуги, яке не має наукового пояснення. Після позитивного висновку Папа оголошує «блаженним» (Blessed) того, чию справу розглядають.
Нарешті на етапі канонізації потрібне друге визнане диво. Лише після цього Римський єпископ може видати декрет про проголошення святим. Історія показує: навіть для пап минулих століть необхідно було довести два чудеса, хоча Папа Іван Павло ІІ під впливом величезного суспільного запиту скасував п’ятирічну перерву і вже у 2011 р. дозволив негайно відкривати справу.
Папа Іоанн XXIII з папською діадемою з потрійною короною сидить на переносному троні під час виходу з базиліки Святого Петра в 1962 році. Associated Press
Успіх процесу залежить від формального рішення наступного Папи. Якщо прийде консервативніший понтифікат, термін очікування може бути подовжений або взагалі відкладений. Натомість у разі приходу реформатора не виключено, що статус беатифікації чи навіть канонізації буде прискорено — за аналогією з бліц-святими Іваном XXIII та Іваном Павлом ІІ.
До основних викликів на шляху Франциска належать можливі критичні оцінки його реакції на скандали в церкві, зокрема резонансні справи про сексуальні зловживання, які все ще озираються тінню минулих років. Ретельне вивчення архівів та відповідь на запитання щодо ролі та відповідальності Франциска у цих справах можуть затримати процес і вимагати додаткових роз’яснень.
Не менш важливим є питання «м’якої сили» – дизайнерського впливу Франциска через популярні ініціативи, марафонських аудієнцій та акції задля миру й екології. Глобальна аудиторія плекає надії на його заступництво у молитвах, тож декілька заявлених випадків надприродного зцілення вже наводять приклади потенційних див — але наразі жодне з них офіційно не визнано Дикастерією.
Часовий проміжок для звернення після смерті зазвичай стартує з п’ятирічної позначки, проте особливе розпорядження Римського єпископа може її скасувати. Якщо Франциск помре, скажімо, у 2030 році, вже з 2035-го можуть початися перші богословські слухання. Потім треба буде кілька років для комфортної експертизи та перевірки див — і лише наприкінці 2030-х чи на початку 2040-х можна очікувати беатифікації. Канонізація ж за оптимістичного сценарію може відбутися не раніше 2045–2050 років.
Отже, хоча Папа Франциск має всі передумови для святості – від репутації «пастиря бідних» до мільйонної аудиторії прихильників – його шлях до канонізації буде непростим та багатоступеневим. Лише згодом, коли Церква ретельно перевірить усі документи й підтвердить два справжні дива, можна буде говорити про те, що Франциск приєднається до лику святих.
