Політичний ландшафт війни в Україні змінюється. Із наближенням інавгурації Дональда Трампа у січні 2025 року Україна та її західні союзники переглядають стратегії довготривалої підтримки.
Наразі Україна забезпечена військовою та бюджетною допомогою до кінця 2025 року завдяки вже схваленим програмам США. Однак у разі, якщо нова адміністрація скоротить фінансування, Європі, можливо, доведеться подвоїти свою допомогу, щоб утримати Україну на полі бою.
Допомога у нових реаліях
З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року США надали Україні близько €65 мільярдів військової допомоги, тоді як Європа — €46 мільярдів. Однак зміни у зовнішній політиці США можуть покласти основний тягар підтримки України на плечі Європи.
Нещодавно країни G7 оголосили про позику в $50 мільярдів, що буде погашена за рахунок відсотків із заморожених російських активів на суму $280 мільярдів. Перший транш від США очікується ще до зміни адміністрації. Однак юридичні нюанси можуть дозволити новому президенту зупинити фінансування, якщо він захоче примусити Україну до переговорів із Росією.
Виклики для європейської політики
Європейські дипломати вважають, що навіть за таких умов ЄС зможе компенсувати більшість дефіциту. Однак ця перспектива може бути політично важкою, враховуючи зростання підтримки популістських партій у Європі, які виступають проти масштабної фінансової допомоги Україні.
Колишній глава зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель закликав Європу змінити підхід до допомоги, інвестуючи в розвиток української оборонної промисловості. «Українські інженери довели, що можуть швидко створювати все необхідне. Підтримка їхніх виробничих можливостей значно ефективніша, ніж постачання зброї з Європи», — сказав Боррель на саміті в Італії.
Фокус на власному виробництві
Україна вже запланувала виробництво 30 тисяч дронів та 3 тисяч крилатих ракет у 2025 році. Проте російські засоби радіоелектронної боротьби знижують ефективність частини західного озброєння, таких як 155-мм керовані артилерійські снаряди. Через це Україна змушена використовувати дешевші, менш точні боєприпаси.
Міністр фінансів України Сергій Марченко висловив впевненість у здатності країни протистояти агресії, але закликав Захід готуватися до «довгого марафону». «Ми здатні боротися весь 2025 рік, але нам потрібна довгострокова підтримка, щоб досягти справедливого результату», — сказав він.
Нова роль Європи та виклики війни
ЄС працює над переконанням нової адміністрації Трампа дати Україні хоча б ще рік підтримки. Тим часом деякі країни, зокрема Франція та Велика Британія, розглядають створення «коаліції охочих», яка могла б виступити миротворчою силою у разі припинення вогню без повернення окупованих територій Україні.
Президент Володимир Зеленський також запропонував компроміс: припинення «гарячої фази» війни в обмін на членство України в НАТО для неокупованих територій. Проте обговорення цієї ідеї перебуває на ранній стадії, і деякі країни, як-от Велика Британія, наполягають на конфіскації всіх заморожених російських активів для передачі їх Україні.
Технології війни та нові потреби
В останні пів року Україна найбільше потребує дронів. Щомісячна кількість атак дронами з боку Росії зросла з 300 у червні до 3 тисяч у грудні. Марченко наголосив, що найбільш корисним для України є артилерія, тоді як сучасні танки, такі як Abrams і Leopard, менш ефективні через високу вразливість до дронів.
Попри економічний тиск на Росію, її експорт нафти продовжує приносити до $20 мільярдів на місяць. Марченко закликав до більш агресивної політики, включно з можливими атаками на тіньовий флот російських танкерів.
Довгострокова стратегія
Україна та її союзники не мають ілюзій щодо швидкого завершення війни. Навпаки, Київ готується до тривалого протистояння, сподіваючись на посилення тиску на Росію через санкції та зміцнення власних оборонних можливостей.
Європа, зі свого боку, стоїть перед важким вибором: посилювати підтримку України в умовах нових політичних реалій або ризикувати втратою стратегічного партнера на сході.
