Стрімкі повороти перевалу Гленгеш, відомого як Долина Лебедів, ведуть до півострова Гленколумкілл — дикої землі з піщаними пляжами, високими скелями та печерами, що гудуть під ударами хвиль Атлантики.
Саме тут, у 1935 році, валлійський поет Ділан Томас провів кілька літніх місяців, винайнявши кам’яний сарай, колись переобладнаний американським художником Роквеллом Кентом.
Тодішня Ірландія була віддаленою й майже забутою частиною Європи. І зараз, подорожуючи цими місцями, можна відчути ту саму атмосферу ізольованості, яку описував Томас.
Уздовж маршруту Wild Atlantic Way природа змінюється від торф’яних боліт до самотніх валунів, а дорогу часто перекривають вівці з пофарбованою шерстю.
Кінцевий пункт — колишнє рибальське селище Ан Порт. Тут земля обривається у море, утворюючи величні базальтові стовпи. Найвідоміший з них — Búd an Diabhal (“Член Диявола”), пізніше перейменований священником у “Кілок Диявола” з міркувань моралі. Томас описував ці скелі як “скам’янілих Фат і Долі Ірландії”.
Томас описав кам'яні стеки як «скам'янілі, як старі «Долі та призначення Ірландії» — Майкл Турек
Вівці перегороджують дорогу біля Ан-Порту, колишнього рибальського села — Майкл Турек
Наш притулок — скромний котедж без надмірних зручностей. Вечори минають біля торф’яної печі, а вода для ванни — бурштинова від торфу.
Найближчі готелі й ресторани — у Кіллібегсі або Гленколумкіллі, але Томас їх не надто цінував, вважаючи Ардару “селом, від якого не можна бути надто далеко” — не без причини, адже залишив там чимало неоплачених рахунків.
Хоча поет скаржився на самотність та безсоння, саме в цій суворій місцевості він написав оповідання “Prologue to an Adventure”, наповнене атмосферою тривоги та соціальної нестабільності 1930-х років.
Ірландський дощ, крики чайок і бурхливе море, здається, проникли в кожен рядок його твору.
Прибережні пейзажі поблизу порту Ан — Майкл Турек
Розрив у базальтових скелях, де, за чутками, у 1746 році сховався Бонні Принц Чарлі — Майкл Турек
Окрім літературних асоціацій, Донегол зберігає й історичні легенди: від місця, де в 1746 році переховувався Бонні Принц Чарлі, до мегалітичних гробниць віком 5 тисяч років. Тут легко повірити в “тонкі місця” — точки, де світ живих межує зі світом духів.
Найсильніше враження справляють морські скелі на північ від Ан Порту. Серед них — Tor Mór, де під час голоду загинув юнак, не змігши повернутися з пташиних гнізд.
Спуститися до пляжу Claddagh Mór без гіда небезпечно через крутий схил і осипи. Нам допомагає місцевий скелелаз Ієн Міллер, який здійснив сотні перших підйомів у Донеголі.
Унизу ми знаходимо скелет морської свині, і поруч — ідеально круглий білий камінь, який стає трофеєм цієї подорожі. Він нагадуватиме, що сюди варто повернутися знову, аби ще раз відчути поєднання дикої природи, літературної історії та давніх ірландських легенд, яке так надихало Ділана Томаса.
Claddagh Mór, штормовий пляж — Майкл Турек
