У ніч на 6 травня 2025 року Україна провела масовану дронову атаку по ключових об’єктах авіаційної інфраструктури Росії, що спричинило тимчасове призупинення рейсів у щонайменше 11 регіонах. За даними Міністерства оборони РФ, системи ППО відреагували на атаку в центральній частині країни та визначили цілі, серед яких були термінали та злітно-посадкові смуги. Особливу увагу привернуло закриття всіх чотирьох аеропортів московського авіаційного вузла — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський. Рейси були відновлені вже вранці того ж дня, але пауза в роботі аеропортів тривала до п’яти годин, створивши масштабні затримки й перенаправлення вантажних і пасажирських літаків.
Росавіація підтвердила, що під удар дронів потрапили не лише московські летовища, а й регіональні аеропорти в Тулі, Рязані, Калузі, Ярославлі, Костромі, Нижньому Новгороді та сусідніх областях. Загалом було закрито 13 аеропортів, 34 рейси довелося перенаправити на запасні летовища, а повітряний простір над великими містами залишався закритим протягом ночі. Урядові авіаційні служби РФ відзвітували про збиття 105 безпілотників, які долали маршрути з різних регіонів України, пролітаючи сотні кілометрів, щоб обійти прикриття систем протиповітряної оборони.
Поки російські ЗМІ наголошували на «успішній» роботі ППО, в українських офіційних джерелах не було коментарів щодо цієї операції. Втім експерти говорять про те, що метою могла бути не лише демонстрація дальніх ударних можливостей Збройних сил України, а й психологічний вплив напередодні параду на честь 80-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Сам захід мав відбутися у неділю на Красній площі в Москві, куди російська влада запросила близько 20 глав держав, серед яких президент Китаю Сі Цзіньпін.
Російські солдати минулими вихідними репетирували парад до Дня Перемоги, який заплановано на суботу в Москві. Юлія Морозова/Reuters
Президент Володимир Зеленський відкинув російську пропозицію триденного припинення вогню для проведення параду, наполягаючи на 30-денному режимі тиші. За його словами, три доби — надто мало для забезпечення безпеки та обміну полоненими, тож така «турбота про гостей» виглядає як спроба піар-ходу. Сполучені Штати підтримали ініціативу розширити перемир’я до щонайменше місяця, тоді як колишній президент США Дональд Трамп назвав три доби «великим кроком уперед», зазначивши, що будь-яке поліпшення тиші — це суттєво, якщо врахувати попередню інтенсивність боїв. Екс-помічник із питань безпеки Джин Келлогг відкинув таку пропозицію як «абсурдну» та підтвердив, що справжня мета — постійне і всеосяжне припинення вогню на всіх напрямках.
Того ж дня Україна та Росія здійснили обмін військовополоненими за посередництва ОАЕ: по обіді було звільнено 205 російських солдатів у відповідь на повернення 205 українців. Попередній масштабний обмін відбувся минулого місяця, коли на свободу вийшли понад 500 осіб із обох боків.
Водночас Київ нарощує виробництво дронів великої дальності: здебільшого це легкі безпілотники, які нагадують маленькі літаки й оснащені мотором від бензопили. Вони летять петлями для уникнення радарів і на завершальному етапі занурюються в ціль із кількома десятками кілограмів вибухівки. Завдяки таким атакам Збройні сили України можуть наносити точкові удари по інфраструктурі супротивника, зокрема по аеродромах, складах палива та логістичних центрах.
Російське оборонне відомство повідомило, що атака тривала близько семи годин уздовж Волго-дейських рівнин — від Твері до Нижнього Новгорода та далі на схід до Саратовської області. У Міноборони зазначили, що повітряні засоби знищили 105 дронів, попри те, що деякі з них досягли об’єктів поблизу Москви, залишивши в житлових кварталах сліди від уламків і викликавши покриття фасадів чорними плямами.
Міжнародний аеропорт Шереметьєво, що знаходиться під Москвою, був одним із кількох аеропортів, які постраждали у вівторок після атаки українського безпілотника. Максим Шеметов/Reuters
Мер столиці Сергій Собянін запевнив, що під захистом ППО вдалося збити 19 апаратів, а мешканці не постраждали. Однак уламки одного дрона пробили вікно в багатоповерхівці біля станції метро «Каширська» й впали на шосе, чим спричинили локальну паніку серед водіїв. Незначні уламки також припали на автостоянки та тротуари, що ще раз продемонструвало вразливість цивільної інфраструктури навіть у центральних районах.
У низці регіонів півдня РФ, ближче до українського кордону, дронова активність супроводжувалася ударами по електропідстанції в Курській області, де постраждали двоє підлітків — місцева влада повідомила про обрив ліній електропередач і позбавлення світла міста Рильськ. Офіцер Національної гвардії України Олексій Гетьман заявив про «неочікуваний контрнаступ» на околицях Курської області, однак незалежна верифікація цієї інформації залишається неможливою.
Попри нарощення ударів з повітря, сухопутні фронти залишаються стабілізованими: останні дані Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про те, що російська армія зазнає дедалі більших втрат за квадратний кілометр захопленої території. У другій половині 2024 року середнє співвідношення втрат становило приблизно 153 солдати на квадратний кілометр, тоді як у перші місяці 2025-го цей показник зріс до 256 поранених або вбитих на ту саму площу, що свідчить про виснаження ресурсів і затягнутість конфлікту.
Ця дронова операція вкотре демонструє здатність України вражати стратегічно важливі цілі далеко від лінії фронту та створювати додатковий тиск на російське керівництво на тлі важливих політичних заходів. Водночас вона піднімає питання безпеки цивільної авіації і почуття тривоги серед населення в зонах можливих ударів. Як розгортатиметься подальша відповідь обох сторін, залежить від здатності до дипломатичних переговорів і готовності до компромісів, яких все ще бракує, незважаючи на людські втрати та постійні сигнали до припинення вогню.
