За дев'ять років, відколи Дональд Трамп увійшов в американську політику, глобальне сприйняття Сполучених Штатів похитнулося через образ розколотої, непередбачуваної нації. Спочатку один, а потім другий замах на життя колишнього президента загострили міжнародну стурбованість, посиливши побоювання, що насильницькі заворушення можуть перерости в громадянську війну.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер заявив, що він «дуже стурбований» і «глибоко занепокоєний» тим, що ФБР назвало спробою вбити пана Трампа на його полі для гольфу у Флориді, менш ніж за 50 днів до президентських виборів і через два місяці після того, як куля прострелила вухо пану Трампу під час передвиборчого мітингу в Пенсільванії.
«Насильство не повинно відігравати жодної ролі в жодному політичному процесі», - сказав пан Стармер.
Проте насильство відіграло ключову роль у цій бурхливій, хиткій американській політичній кампанії, і не лише у двох очевидних замахах на вбивство. Зараз у всьому світі існує широке занепокоєння, що листопадові вибори не закінчаться добре і що американська демократія, яка колись була маяком для всього світу, вже досягла межі, за якою вона може бути зруйнована.
У Мексиці, де цьогорічні вибори були найжорстокішими в новітній історії країни, коли було вбито 41 кандидата і претендента на державні посади, президент Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив у своєму дописі в соціальній мережі X, колишній Twitter: «Хоча те, що сталося, досі незрозуміло, ми шкодуємо про насильство проти колишнього президента Дональда Трампа. Наш шлях - це демократія і мир».
У час воєн в Європі і на Близькому Сході та поширеної глобальної нестабільності, коли Китай і Росія стверджують перевагу своїх автократичних моделей, американська нестабільність має велику вагу. Корентін Селлін, французький професор історії, сказав, що «бруталізація американської політики» змусила Францію «задатися питанням, чи завершиться президентська кампанія мирно».
За його словами, Франція була приголомшена штурмом Капітолію прихильниками Трампа 6 січня 2021 року, і «існує думка, що історія, яка почалася з цього повстання, ще не закінчилася», і що вибори 5 листопада визначать, як це станеться.
Загроза насильства - часом навіть необхідність його застосування - була основною частиною послання пана Трампа.
Він вже поставив під сумнів достовірність результатів виборів у листопаді. Він постійно пересипав свою мову закликами до «боротьби» і використовував підбурювальні терміни для образи іммігрантів. Незадовго до штурму Капітолію 6 січня він закликав своїх прихильників «боротися, як у пеклі», інакше у них «більше не буде країни». Загалом, він продемонстрував залізну нездатність прийняти багато істин, в тому числі результат виборів 2020 року.
Демократи у відповідь зобразили пана Трампа як пряму загрозу американській демократії, «дивного» майбутнього автократа з фашистськими нахилами і «загрозу нашим свободам», за словами віце-президента Камали Гарріс, кандидата в президенти від Демократичної партії. Лівий журнал New Republic на нещодавній обкладинці зобразив пана Трампа в образі Гітлера, висловлюючи думку, що другий термін Трампа, ймовірно, призведе до певної форми американської тиранії.
Деякі європейці бачать речі в зовсім іншому світлі. «Вони намагалися зробити все, - сказав Андреа Ді Джузеппе, депутат від правої партії прем'єр-міністра Джорджіа Мелоні “Брати Італії”, - вони намагалися зробити все, що могли». Вони намагалися збити Трампа за допомогою судових процесів, вони намагалися збити його за допомогою інсинуацій, вони намагалися збити його, лякаючи людей тим, що «якщо прийде Трамп, демократії прийде кінець». Потім, оскільки всі ці спроби не спрацювали, вони спробували його вбити».
Влада встановила особу підозрюваного в епізоді у Флориді, Райана В. Рута, 58-річного будівельного підрядника з кримінальним минулим і палким прихильником української справи. У федеральному суді йому було пред'явлено звинувачення за двома пунктами про застосування вогнепальної зброї. Йому можуть бути висунуті нові звинувачення.
Реагуючи на очевидний замах, Карстен Лютер, онлайн-редактор відділу міжнародних справ, висловив глибоке занепокоєння щодо виживання американської демократії в авторитетному німецькому тижневику «Die Zeit». «Попередження про громадянську війну можна почути, і вони більше не звучать абсолютно нереалістично, - написав він. «Це здається майже банальним, так, ніби це неминуче має статися в якийсь момент».
Звичайно, інші західні суспільства, включаючи Францію і Німеччину, також глибоко розділені і стали свідками зростання ксенофобських, ультраправих партій з багатьма тими ж меседжами, що й у пана Трампа. У травні в результаті замаху на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо був важко поранений.
Але набагато більш обмежувальна європейська культура поводження зі зброєю обмежила масштаби політичного насильства, залишаючи європейців стривоженими і недовірливими щодо легкості, з якою американці можуть отримати зброю. Фелікс Марадіага, колишній кандидат в президенти Нікарагуа і політичний в'язень, який зараз є науковим співробітником Університету Вірджинії, сказав, що поляризація, нетерпимість і широка доступність великокаліберної зброї в США призвели до «ідеального шторму».
«Світ спостерігає за цим, і ставки не можуть бути вищими», - додав він. «Росія і Китай, безсумнівно, отримують задоволення від такого погіршення стану демократії».
Лебоханг Феко, старший науковий співробітник південноафриканського інституту економічних досліджень Trade Collective, сказала, що вона відчуває «мілітаризацію повсякденного життя в Сполучених Штатах, і це, по суті, виливається в ці вибори».
Пан Трамп часто демонстрував прагнення до тієї самої мілітаризації, жертвою якої він ледве уникнув. Мультимільйонер, син забудовника з Квінсу, він позиціонує себе як захисник богобоязливих американців, які полюбляють зброю, проти того, що він зображує як політкоректне соціалістичне поглинання демократів.
Посилаючись на своїх опонентів-демократів, він звинуватив у першому замаху і другому епізоді «те, що вони говорять про мене», а не легкий доступ до зброї, який він захищає.
Питання зараз полягає в тому, наскільки жорстоким виявиться це політичне протистояння в Америці. Багатьом у світі здається, що воно містить у собі насіння нестримного конфлікту.
«Відбувається свого роду взаємна делегітимізація, коли політичний опонент більше не є нормальним політичним конкурентом, але й екзистенційним ворогом», - сказав Маріо Дель Перо, професор історії Сполучених Штатів і міжнародної історії в університеті Sciences Po в Парижі. Він назвав цей процес «деградацією політичного та публічного дискурсу».
У Сполучених Штатах ця деградація була посилена зброєю, як це бачить більша частина світу. «Стиль переважає над змістом. Імідж переважає над проблемами. Брехня переважає над фактами. Відволікання замість політики. Повторюване насильство», - сказав Томаш Плудовський, заступник декана факультету соціальних наук Варшавської академії у Варшаві. «Це, здається, сучасна американська реальність».
Основне протистояння в західних суспільствах більше не стосується внутрішніх питань. Це глобальне проти національного, пов'язане життя в «десь» економіки знань проти забутого життя «ніде» на промислових пустирях і в сільській місцевості.
У цьому полягає розчарування, навіть лють, на якій змогли зіграти Трамп, Марін Ле Пен, лідерка ультраправого французького «Національного об'єднання», або пані Мелоні в Італії.
Уявна вразливість американської демократії вже викликала багато реакцій по всьому світу - від російської зловтіхи і втручання до європейського занепокоєння своєю безпекою. Мало хто з країн, що розвиваються, сьогодні хоче отримувати американські уроки про те, як керувати своїми суспільствами.
Проте, захоплення Сполученими Штатами триває, а система стримувань і противаг їхніх інституцій виявилася стійкою, в тому числі і під час першого президентського терміну Трампа.
Пан Трамп часто цитує шаблон прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: нейтралізація незалежної судової системи, підпорядкування більшої частини ЗМІ, демонізація мігрантів і створення нових лояльних еліт за допомогою кумівського капіталізму. Але це буде нелегко нав'язати в Америці.
Тим не менш, світ занепокоєний. 48 днів до виборів здаються довгим часом.
«Зрештою, єдине справжнє вирішальне слово - за американським народом, - сказав пан Ді Джузеппе, італійський законодавець. «І якщо ви хочете перемогти людину, яка, на вашу думку, не здатна керувати Сполученими Штатами Америки, ви повинні перемогти її в демократичній системі за допомогою виборів, а не за допомогою правосуддя або автоматів Калашникова».
