Колишній командувач Збройних сил України Валерій Залужний відверто заявив, що сподіватися на чудо та миттєве повернення кордонів 1991 року чи навіть передповномасштабного 2022 року — марна справа. Таку думку він висловив під час форуму в Києві, наголосивши на реалістичному погляді на війну проти Росії та необхідності поступового поступу, а не різкого відновлення територіальної цілісності.
Президент Володимир Зеленський неодноразово висловлював прагнення відновити державні кордони станом на розпад СРСР у 1991 році, проте відкрито визнає, що повернення усіх окупованих територій виключно силовим шляхом наразі неможливе. Дипломатія, поступовий тиск санкцій та час — ось ті інструменти, на які Києву доведеться спиратися поряд із власними зусиллями.
«Я сподіваюся, що в цій залі немає людей, які досі розраховують на якесь диво чи удачу, які повернуть нам кордони 1991 чи 2022 року і подарують велике щастя», — зазначив Залужний. Він закликав політиків і суспільство заздалегідь усвідомити, що противник усе ще володіє ресурсами, силами та засобами для ударів по українській території.
Попри те, що Росія анексувала Крим у 2014 році та контролює близько п’ятої частини українських земель, включаючи значні частини сходу, Залужний наголошує: війна затяжна і виснажлива. Українська армія поступово укріплюється, але демографічні та економічні обмеження ставлять жорсткі рамки для будь-яких масштабних наступальних операцій.
У лютому 2024 року Залужного було відсторонено з посади головнокомандувача Збройних сил після низки розбіжностей із Офісом Президента. Нині він обіймає посаду посла України у Великій Британії, продовжуючи впливати на міжнародну підтримку нашої держави.
Влада Києва поступово відходить від риторики максималістів. Замість обіцянок стрімкого звільнення всіх окупованих територій дедалі більше говорять про можливі компроміси в рамках мирних переговорів. Мер Києва Віталій Кличко навіть заявив, що Україна може тимчасово поступитися частиною землі заради досягнення перемир’я, але підкреслив, що народ ніколи не погодиться на постійну російську окупацію.
Залужний також підкреслив, що Росія проводить війну на виснаження вже понад рік. Українське командування змушене орієнтуватися на високу технологічність: мінімум людського ресурсу й економічних витрат — заради максимального ефекту на полі бою. Саме тому Київ активно закуповує безпілотники, системи ППО, HIMARS та інші передові озброєння, які дозволяють стримувати супротивника.
«Наші фінансові та економічні ресурси обмежені. Залежність від допомоги партнерів очевидна, і це треба враховувати», — наголосив Залужний. Україна сьогодні потребує не лише зброї, а й економічної стабільності, щоб утримувати фронт і відновлювати інфраструктуру в прифронтових регіонах.
Останні опитування показують, що Валерій Залужний і досі залишається одним із найпопулярніших політичних та військових лідерів у країні. Паралельно зростає й рейтинг Президента Зеленського, зокрема після його переговорів із лідерами США та ЄС.
Нещодавно Європейський Союз ухвалив новий пакет санкцій проти Росії в разі відсутності прогресу у припиненні вогню. У відповідь Кремль пропонує окремий «меморандум» з обговоренням принципів і строків перемир’я, але підстав довіряти цим намірам поки що недостатньо.
Отже, Україна стоїть перед складним вибором: продовжувати тиснути на Росію озброєнням та санкціями або шукати політично-дипломатичні шляхи погодження статусу окупованих територій. Реалії війни диктують необхідність поєднання обох підходів, при цьому жодних ілюзій щодо миттєвого «чудодійного» повернення кордонів не повинно бути. Це вимога часу та реального стану бою, від якого залежить майбутнє нашої державності.
