Президенти Туреччини та США домовились про готовність ініціювати нову фазу мирного процесу за участі лідерів України і Росії на турецькій території.
Повертаючись із саміту НАТО, Реджеп Таїп Ердоган розповів журналістам, що Дональд Трамп запевнив його: у разі, якщо Володимир Путін прибуде до Стамбула або Анкари для пошуку рішення, він також передасть від свого імені чітке послання про готовність долучитися до мирних переговорів.
Туреччина, традиційний посередник у багатьох міжнародних конфліктах, прагне об’єднати зусилля ключових світових гравців задля припинення війни в Україні. Свідченням цього є постійні контакти Ердогана з лідерами як Заходу, так і Сходу: попри напруження між НАТО та Росією, Анкара утримує відкриті канали комунікації з Москвою.
Ідея проведення тристоронньої чи навіть чотиристоронньої зустрічі — із залученням представників України, Росії, Туреччини та США — могла би стати каталізатором для запуску системних консультацій щодо умов поваги до суверенітету, безпеки кордонів та зняття економічних санкцій у разі дотримання Москвою режиму припинення вогню.
Дональд Трамп, який уперше з моменту повернення до Білого дому зустрівся з Ердоганом на полях саміту, неодноразово підкреслював необхідність «закінчити цю війну якомога швидше». За словами Ердогана, Трамп визнав, що безпосередня участь на найвищому рівні може прискорити «міжнародний консенсус». Зокрема, американський президент зацікавлений у тому, щоб запропонувати Україні план безпеки, який включатиме гарантії оборонного характеру у форматі тривалої підтримки американськими протиповітряними системами та надання пакетів військово-технічної допомоги за умови поступового та контрольованого зменшення ескалації з боку Росії.
Роль Туреччини полягає не лише в організації майданчика для зустрічі, а й у підготовці попередніх обговорень на експертному рівні. Анкара вже направила до Києва та Москви запрошення сформувати групи технічних делегацій, які би вкотре відпрацювали механізми перевірки дотримання умов припинення вогню. Саме в таких рамках можуть бути узгоджені ключові параметри: охорона Чорноморського узбережжя, організація гуманітарних коридорів для доставки продовольства та медичної допомоги, а також гарантії прав внутрішньо переміщених осіб у постконфліктний період.
Певною складністю лишається умова присутності Володимира Путіна. Російський президент, попри готовність обговорювати питання торгівлі та економіки з Туреччиною, тривалий час відмовлявся від переговорів на рівні «чотирьох». Однак нещодавні санкції та внутрішні проблеми Росії можуть змусити Кремль шукати дипломатичні шляхи зняття тиску, і Туреччина з її унікальним статусом посередника здатна забезпечити безпеку гарантій та нейтральність території.
Для України ця ініціатива потребує зваженого підходу: з одного боку, участь США на найвищому рівні сприяє посиленню безпекових гарантій, з іншого — є ризик визнання часткових вимог Росії як платформи для переговорів. Київ чітко заявив про неприпустимість обговорення статусу Криму та українських територій Донбасу на умовах Москви. Проте відкритий діалог за формулою «всіх зацікавлених сторін» може надати можливість підняти питання звільнення полонених, відновлення енергопостачання та створення трибуналу з розслідування воєнних злочинів.
Мирний процес вимагає не лише політичної волі, а й формалізації процедур контролю: моніторинг місії ОБСЄ, залучення представників ООН, створення спільного секретаріату для обробки звернень громадян та оперативних доповідей про порушення перемир’я. Турецькі дипломати вже розробляють дорожню карту, що включає визначення чітких «червоних ліній» — принципових моментів, які не можуть бути предметом компромісу, зокрема територіальна цілісність, суверенітет і непорушність міжнародного права.
Ключовим завданням для України є консолідація позиції європейських партнерів. Заява Ердогана про готовність Трампа до зустрічі створює передумови для узгодження в рамках саміту ЄС чи «Великої сімки» остаточного формату мирних переговорів. Гарантії, які США можуть надати в рамках двосторонніх угод, посилять мотивацію Києва до участі в процесі, оскільки передбачатимуть конкретні кроки щодо постачання оборонного озброєння, зокрема систем ППО й протитанкових комплексів.
Водночас Україна не повинна нехтувати консультаціями з НАТО, оскільки Альянс зацікавлений у зміцненні власних східних кордонів. Спільні навчання з турецькими та американськими військовими, що проходять на заході Туреччини на базі Інджірлік, можуть стати практичною моделлю довготривалого партнерства у сфері безпеки, яке буде закріплене в рамках мирної угоди.
Отже, ініціатива Ердогана з залученням Дональда Трампа відкриває нові перспективи для мирних переговорів між Україною і Росією. Ключовими факторами успішності цього процесу стануть чітка координація дипломатичних зусиль, гарантії безпеки для всіх сторін та структурований механізм контролю за виконанням домовленостей. Якщо Володимир Путін погодиться прибути до Анкари чи Стамбула, це може стати історичним прецедентом запуску комплексного переговорного формату за участі двох провідних держав світу.
