Естонія не виключає можливості повного закриття державного кордону з Росією. Таке рішення може бути ухвалене у разі виникнення безпосередньої загрози національній безпеці країни.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро. За його словами, влада заздалегідь визначила критерії, за якими ухвалюватимуться рішення щодо відкриття або закриття пунктів пропуску.
«Ми сказали, що відкриття та закриття кордону базуватимемо на оцінці загрози. Якщо виникне безпосередня загроза для Естонії, кордон буде негайно закрито», — наголосив міністр.
Водночас Таро зазначив, що наразі ситуація на кордоні не потребує настільки жорстких заходів. За оцінкою естонської влади, нинішній рівень ризиків поки не є достатнім для повного припинення руху через пункти пропуску.
Попри це, уряд країни продовжує дотримуватися курсу на максимальне обмеження можливостей Росії використовувати прикордонну інфраструктуру.
Міністр підкреслив, що однією з причин посиленого контролю залишаються спроби незаконного переміщення через кордон товарів, які підпадають під міжнародні санкції.
За словами Таро, Естонія від початку повномасштабної війни зробила ставку на максимально суворе виконання санкційного режиму.
«Обмежуючи будь-які російські можливості, ми виходили з того, що санкції мають бути максимально жорсткими. Завдяки їх виконанню нам вдалося скоротити приблизно 90% трафіку, який існував до початку повномасштабної війни в Україні», — заявив очільник МВС.
Хоча сухопутний кордон між Естонією та Росією продовжує працювати, його пропускна спроможність суттєво зменшилася. За словами міністра, нині обсяги руху через пункти пропуску приблизно у десять разів менші, ніж були до 2022 року.
Таро наголосив, що головним завданням естонської влади є забезпечення безпеки державного кордону, а не створення максимально комфортних умов для перетину кордону громадянами Росії.
«Наше завдання полягає не в тому, щоб забезпечити якомога легший проїзд для громадян Росії, а насамперед у надійній охороні державного кордону», — зазначив міністр.
Влада Естонії неодноразово заявляла про готовність оперативно реагувати на будь-які зміни безпекової ситуації та за необхідності посилювати чинні обмеження.
Питання безпеки східного кордону НАТО залишається одним із ключових для країн Балтії на тлі триваючої війни Росії проти України.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Росія може готувати провокації проти країн Північноатлантичного альянсу. За його словами, особливу увагу зараз приділяють захисту енергетичної та транспортної інфраструктури, навколо якої вже посилено заходи безпеки.
Подібні оцінки раніше озвучували й представники Міністерства оборони Литви. Вони не виключають, що після невдач у війні проти України російське керівництво може спробувати переключити увагу на інші напрямки.
На думку литовських посадовців, потенційними об'єктами тиску чи провокацій можуть стати Польща та держави Балтії, які є членами НАТО та розташовані на східному фланзі Альянсу.
На цьому тлі Естонія продовжує уважно стежити за ситуацією на своєму кордоні та наголошує, що рішення про повне закриття пунктів пропуску може бути ухвалене негайно, якщо рівень загрози для країни суттєво зросте.
Водночас наразі естонська влада вважає, що чинні заходи контролю та обмеження дозволяють ефективно забезпечувати безпеку держави й одночасно виконувати міжнародні зобов'язання щодо охорони зовнішнього кордону Європейського Союзу.