Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо 9 травня 2025 року став єдиним в Європейському Союзі очільником уряду, який приїхав на традиційний парад Перемоги на Червоній площі в Москві. Зустрівшись із президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі, Фіцо обмінявся з ним рукостисканням напередодні урочистостей, що відзначають 80-ту річницю капітуляції нацистської Німеччини. Цей візит викликав хвилю критики серед європейських партнерів Києва, які сприйняли присутність прем’єра Словаччини як демонстрацію розбіжностей у зовнішній політиці ЄС та загрозу єдності щодо підтримки України.
Після офіційної зустрічі в Кремлі Фіцо та президент Сербії Олександр Вучич пройшли маршем по бруківці Червоної площі, де їхніми сусідами були десятки ветеранів Другої світової, військові підрозділи з новітніми ракетними комплексами та полком безпілотників, а поряд із президентами в урочистій ложі сидів голова КНР Сі Цзіньпін. Засоби масової інформації відзначали, що під час параду жодних інцидентів не сталося попри триваючу війну в Україні, а сам Фіцо не вимовив ані слова публічної критики агресії РФ, обмежившись загальними фразами про значення історичної пам’яті та важливості діалогу між країнами.
Водночас у Брюсселі та серед сусідів Словаччини в ЄС відбулися різкі заяви. Комісар із зовнішньої політики ЄС Кая Каллас планувала того ж дня прямувати до Києва на зустріч із 18 міністрами, щоб обговорити створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії. Німеччина та Велика Британія відкрито засудили візит Фіцо, наголошуючи, що солідарність із Україною має бути беззаперечною, а участь у кремлівському святі розглядається як політичний жест, що ослаблює позиції ЄС за столом переговорів із Москвою.
Польща та Балтійські країни навіть закрили свій повітряний простір для рейсу прем’єра Словаччини на шляху до Москви, змусивши його літак здійснити тривалий обліт. Аналітики вважають, що цей інцидент став символом глибоких суперечностей у підходах до безпеки континенту: поки країни, безпосередньо стикаючись із загрозами з боку РФ, обмежують дипломатичні контакти з Москвою, уряд Фіцо продовжує відстоювати курс на діалог із Путіним.
Політичний бекграунд цього візиту тісно переплітається з внутрішньою ситуацією в Словаччині. Роберт Фіцо, який вдруге очолив уряд у листопаді 2023 року, неодноразово виступав із критикою на адресу військової допомоги Україні та обіцяв блокувати її вступ до НАТО. У своїй передвиборчій програмі він називав необхідність «зваженого підходу» до санкційного режиму проти РФ і пропонував відновити торговельні зв’язки з Москвою. Багато експертів в Брюсселі вважають, що ці позиції Словаччини суперечать принципам колективної безпеки та створюють «дірки» в єдиному фронті ЄС проти агресії.
З точки зору дипломатії, присутність Фіцо на параді Перемоги мала кілька цілей. По-перше, вона демонструє прагнення Словаччини зберігати «особливий канал» з Росією, що за словами прем’єра, дозволить уникнути ескалації та забезпечити обмін інформацією щодо ситуації в регіоні. По-друге, він прагнув використати подію як майданчик для неформальних контактів із китайським лідером Сі Цзіньпіном, який напередодні параду проводив окремі переговори з Путіним щодо енергетичної та військової співпраці. Проте візит до Москви обернувся репутаційними ризиками: міжнародні інвестори висловили занепокоєння, що Словаччина відходитиме від прозахідного вектора розвитку, а рейтинги Фіцо в середині країни після повернення можуть знизитися через критику з боку опозиції та громадськості.
У телефонній розмові з українським президентом Володимиром Зеленським того ж дня Кулеба висловив жаль із приводу поїздки Фіцо та підтвердив план зустрітися в Києві з головами МЗС ще 17 країн для координації підтримки України. Видання Reuters цитує офіційного представника ЄС, який назвав поступки Словаччини на фоні агресії РФ «неприйнятними», адже будь-яке послаблення тиску на Кремль підриває стабільність у Центрально-Східній Європі. Водночас МЗС Словаччини в офіційному комюніке виправдовувало візит радою, що «історичні уроки Перемоги над нацизмом потрібно зберігати живими через прямі контакти між лідерами».
Аналітики відзначають, що значна частина словацького експорту — це автомобільні та металургійні вироби, які потрапляють до Росії за торгівельними угодами, укладеними до 2022 року. Економіст із Братислави підкреслює: «Уряд Фіцо переживає економічну кризу, і він фактично намагається відновити ринки збуту у східному напрямку, незважаючи на санкції. Це пояснює його візит, але не виправдовує порушення зобов’язань ЄС».
Паралельно з урочистостями в Москві в Україні відбувалися меморальні заходи в Маріуполі та Харкові — містах, що зазнали важких руйнувань унаслідок ракетних ударів. Там місцеві органи влади гостро критикували європейських лідерів, які проігнорували цю дату, запрошуючи їх звернути увагу на долю тисяч жертв агресії. Президент Зеленський у зверненні до громадян зазначив: «Ми пам’ятаємо не лише подвиг наших дідів у 1945 році, а й жертви сучасної війни. Єдність ЄС — не в парадних ложах Кремля, а в справжній підтримці України».
Отже, візит Роберта Фіцо до Кремля 9 травня 2025 року став символічним і водночас викликом для європейського співтовариства. Будь-які спроби індивідуальної зовнішньої політики, що суперечать спільним позиціям ЄС, ризикують підірвати довіру між союзниками та надати Кремлю додаткові важелі для геополітичних маневрів. Як цей крок вплине на баланс сил у регіоні — покаже час, але вже зараз зрозуміло, що питання єдності та солідарності ЄС із Україною стають питанням стратегічного пріоритету для кожної держави-члена.
