За тиждень до виборів віце-президент Камала Гарріс планує виступити у Вашингтоні з промовою, яку називає «заключним аргументом» своєї передвиборчої кампанії. Її стиль роботи у залі суду десятки років тому може дати уявлення про те, як вона зробить свій останній заклик до виборців.
Як повідомляє газета «Дейком», Гарріс почала свою кар'єру як молода прокурорка у районі затоки Сан-Франциско, де представляла державу в справах про вбивства та зґвалтування. За даними «New York Times», у шести справах, які вона вела у 1990-х роках, збереглися стенограми, що демонструють її підхід до побудови заключних аргументів, а також її вміння схиляти журі до своєї позиції.
«Показуючи математику» присяжним
Одним із помітних підходів Гарріс було систематичне пояснення кожного пункту звинувачення — метод, який вона називала «показом математики». У березні 1996 року Гарріс вимагала засудження Джона Бейлі, 17-річного хлопця, звинуваченого у вбивстві. Гарріс, якій тоді було 31, ретельно пояснювала присяжним кожен пункт закону, що стосувався справи, щоб вони змогли самостійно прийти до висновку про винуватість.
Її аргументація відрізнялася структурованістю і була підкріплена жартами та посиланнями на популярну телепередачу «Коломбо», що надавало виступу легкості. Колеги згадують, як вона, відступаючи від підготовлених нотаток, зверталася до присяжних у невимушеній манері, наче сиділа в їхньому вітальні. Прокурорка Емі Реснер, яка працювала з нею, відзначала, що такий підхід робив її переконливою та доступною.
Однак такий стиль мав і негативні наслідки. У справі Бейлі, якого врешті засудили за вбивство другого ступеня, адвокати підлітка стверджували, що він діяв із самооборони. Гарріс відкинула цю версію, називаючи його «хижаком», який не заслуговував на жаль.
Виступ проти сексизму обвинувачених
У червні 1995 року Гарріс переконувала присяжних у винуватості чоловіка, який убив свою дівчину. Справу ускладнювало те, що обвинувачений стверджував, що постріл був випадковим. Проте Гарріс зосередила увагу присяжних на сексистських переконаннях підсудного. Вона стверджувала, що він діяв із відчуття переваги над жінками.
Ця тактика виявилася ефективною: присяжні визнали обвинуваченого винним у вбивстві другого ступеня, хоча Гарріс домагалася засудження за перший ступінь. Це показує, що Гарріс здатна майстерно користуватися протиріччями в показах та підкреслювати моральні аспекти у своїх аргументах — підхід, який вона, ймовірно, застосує, звертаючись до виборців.
Перетворення слабких сторін справи на аргументи
Найбільш заплутана справа, з якою стикнулася Гарріс, стосувалася групового зґвалтування, де ключовий свідок, 13-річна дівчина, давала суперечливі свідчення. Ця справа вимагала вміння рефреймінгу: Гарріс використала недоліки свідчень, щоб підкреслити вразливість жертви та пояснити, чому злочинці обрали саме її як свою жертву.
Така адаптивність дозволила їй виграти справу і додала їй впевненості в її професійному шляху. Газета «Дейком не змогла перевірити інформацію належним чином», але ці моменти залишили в Гарріс відчуття, що правосуддя досягається для всіх, навіть коли обставини складні.
Чи стане тактика з зали суду запорукою успіху?
Публічний досвід Гарріс як віце-президента досі відрізняється від роботи у залі суду. Однак її підхід до переконання та здатність зосереджуватися на ключових пунктах може стати важливим елементом її передвиборчої промови. Її здатність перетворювати слабкості на аргументи, швидко реагувати на суперечливі моменти та акцентувати увагу на моральній стороні справи є якостями, які можуть знайти відгук у виборців.
На заключному етапі виборчої кампанії вона, ймовірно, зосередиться на зображенні своєї боротьби за справедливість, посилаючись на свій досвід як голосу жінок і тих, хто зазнав дискримінації. Такий підхід може стати потужним закликом до виборців, що прагнуть побачити в кандидатові не лише політика, але й принципову людину.
Таким чином, закриваючи цю главу своєї передвиборчої кампанії, Гарріс, можливо, звернеться до національної аудиторії з «заключним аргументом», об’єднуючи досвід прокурора та політичного лідера у рішучій промові, що, ймовірно, підтримає її прагнення до вищої посади.
