Парламентські вибори у Молдові завершилися перемогою Партії дії і солідарності на чолі з президенткою Майєю Санду. Її політична сила отримала 55 зі 101 місця, зберігши абсолютну більшість. Це ще один крок на шляху країни до ЄС, попри шалений тиск із боку Росії.
Виборча кампанія відбувалася у складних умовах. Кремль активно використовував дезінформацію, купівлю голосів та організацію кіберударів. За словами молдовських посадовців, Росія витратила сотні мільйонів євро, аби вплинути на результат. Проте спроба провалилася.
Уряд повідомив про кібератаки на виборчі системи та фальшиві повідомлення про замінування ділянок за кордоном. Особливо під прицілом була діаспора, яка традиційно підтримує проєвропейський курс. Саме голоси з-за кордону стали ключовими для перемоги ПДС.
Проросійські партії, об’єднані у Патріотичний блок, одразу заявили про фальсифікації. Вони організували протести біля парламенту у Чисінау, намагаючись підірвати довіру до результатів. Кремль також заявив про «позбавлення сотень тисяч виборців у Росії права голосу».
Ці звинувачення виглядають перебільшеними. У 2021 році при 17 дільницях у Росії проголосували лише близько 6 тисяч осіб. Для порівняння, у Великій Британії — понад 24 тисячі. Цього разу Кишинів відкрив лише дві дільниці у РФ, пояснивши це безпековими ризиками.
Закриття частини виборчих дільниць у Придністров’ї також стало предметом маніпуляцій. Влада наголосила, що рішення продиктоване небезпекою провокацій у регіоні, який традиційно контролюється Москвою і використовується для дестабілізації.
Президентка Майя Санду заявила, що перемога її партії є підтвердженням проєвропейського вибору громадян. «Європейський шлях — це наш майбутній розвиток», — підкреслила вона після голосування, наголосивши на планах завершити переговори з ЄС до 2028 року.
У Брюсселі вибори оцінили як важливий сигнал. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос наголосила, що Молдова демонструє необхідні темпи реформ, і вступ можливий вже на початку 2030-х років. Це залежатиме від політичної стабільності та боротьби з корупцією.
Разом із тим, країна стикається з глибоким розколом суспільства. Значна частина населення все ще орієнтується на Росію, сприймаючи ЄС як загрозу традиційним цінностям. Соціально-економічні проблеми — низькі доходи та висока вартість газу — підсилюють цю поляризацію.
Аналітики відзначають, що Кремль не зупиниться після поразки. Росія продовжуватиме використовувати Трансністрію як інструмент впливу, а також шукати нові канали для фінансування проросійських сил. «Вони ніколи не визнають поразки», — наголошують експерти.
Попри всі загрози, вибори стали сигналом: Молдова здатна чинити опір зовнішньому втручанню. Навіть масштабна дезінформаційна кампанія та фінансові потоки Кремля не змогли змінити результат. Це зміцнює позиції Санду всередині країни та на міжнародній арені.
Деякі оглядачі вважають, що провал Кремля у Молдові може стати сигналом і для інших пострадянських держав. Якщо навіть невелика країна з обмеженими ресурсами може вистояти, то і більші сусіди здатні зберегти свій демократичний курс.
Перемога ПДС — лише етап на довгому шляху. Молдова ще має пройти через складні переговори, реформувати судову систему, подолати бідність та знайти вирішення питання Трансністрії. Але вибори довели: суспільство готове боротися за європейське майбутнє.
