Попри сигнали про можливе пом’якшення тарифних обмежень зі сторони США, менеджери Franklin Templeton, UBS та Jupiter вважають, що тривалий конфлікт між Вашингтоном і Пекіном та уповільнення економіки Китаю роблять місцеві акції занадто ризикованим активом для значних глобальних інвестицій.
Світові портфельні менеджери продовжують обережно ставитися до китайського ринку акцій, незважаючи на ралі провідних гонконгських індексів після заяв про часткове пом’якшення торговельної війни між США та Китаєм. У той час як короткострокові трейдери можуть бачити у зниженні тарифного тиску сигнал до викупу, довгострокові фонди все ще вбачають у конфлікті суттєвий ризик уповільнення зростання китайської економіки, здатний підірвати віддачу від портфеля.
Аналітики Franklin Templeton Emerging Markets Equity нагадують, що запроваджені в останні місяці мита вищі за 100 % з обох боків мають далекосяжні наслідки, коли тарифи — це не лише додаткова ціна на імпорт, а й «епоха невизначеності», що гальмує споживчий попит і корпоративні інвестиції. За словами портфельного менеджера Yiping Liao, на обговорення домовленостей знадобилося 18 місяців під час попереднього торговельного протистояння, і наразі Китай може стати одним із останніх у черзі учасників нових угод із США. Тому передчасні прогнози про швидке покращення не виправдані.
Ця філософія — «купуй тільки після остаточної угоди» — поділяють у UBS Global Wealth Management. Стратег Emerging Markets Xingchen Yu підкреслює, що навіть потужний пакет фіскальних та монетарних стимулів не переб’є пошкоджену ланцюгами поставок промислову активність пекінського керівництва. «Навіть якщо Пекін надасть супершвидку підтримку реальному сектору, ринкова волатильність залишатиметься підвищеною, поки невизначеність щодо глибшого розриву з американськими компаніями не зникне», — каже він.
Традиційно «механіка» ринку прив’язана до поведінки стратегічних гравців. За даними Sanford C. Bernstein, протягом кількох тижнів після оголошення про жорсткі тарифи на китайські товари з боку США, основні гонконгські індекси одними з перших відреагували різким падінням, залишаючись серед аутсайдерів у регіоні. Але навіть після незначних покупок на «тарифному оптимізмі» чистий приплив коштів у китайські фонди так і не відновився.
Додатковим сигналом про глибину проблеми стали прогнози Goldman Sachs: уповільнення річного зростання ВВП Китаю до 0,8 % у другому кварталі з 4,9 % у першому кварталі означає, що локальна економіка втрачає імпульс. Аналітики банку двічі знизили таргет для MSCI China Index тільки в цьому місяці, що додає аргументів противникам купівлі китайських акцій.
Менеджери Tokio Marine Asset Management International також не бачать підстав для масованого входу в китайські фінансові інструменти. CIO Hironori Akizawa попереджає про «перетягування канату», коли позиції «биків» на перспективу торговельної угоди стикаються з тиском тих, хто оцінює наслідки мізерного зростання споживчого попиту та промислового виробництва в КНР.
Втім, є й протилежні думки. Invesco Asset Management закликає тих, хто «пропустив ралі на початку року», скористатися короткостроковими дисконтовими можливостями, а Amundi помічає зростаючий інтерес європейських клієнтів до «дешевих акцій Китаю», особливо після фази корекції індексів. Ряд hedge-фондів використовує опціонні стратегії на зонах підтримки-контруку в Hang Seng і CSI 300. Але ці тактики зазвичай обмежуються дрібними гравцями, готовими до підвищеного рівня ризику.
Окрім торговельних суперечок, гравці наголошують на глибинних структурних викликах. Геополітичне «декуплювання» — тобто вихід американських корпорацій із китайських ланцюгів поставок — створює додатковий тиск на виробників електроніки та автокомпонентів. Приклад Apple, який прагне перенести виробництво iPhone до Індії до кінця 2026 року, демонструє, як технологічні гіганти реагують на невизначеність у сфері тарифів. У недалекому майбутньому це може призвести до додаткової переорієнтації капіталу за межі КНР.
Тому навіть у разі тимчасового мораторію на введення нових мит або скасування частини обмежень, ці зміни малоймовірно стануть довгостроковим драйвером притоку іноземних інвестицій до китайських акцій. Політичні й економічні органи в Пекіні вже пообіцяли «повністю підготувати» заходи на випадок зовнішніх шоків та впровадити нові інструменти фінансування, але об’єктивні дані свідчать: практична імплементація обіцяного часто затягується на місяці.
У підсумку, для глобальних фондів китайські акції досі лишаються активом із надто високим ризиком. Без остаточного врегулювання торговельного конфлікту, чіткого прогнозу зростання ВВП КНР та прозорого плану структурних реформ великий повернення капіталу з-за кордону навряд чи здійсниться найближчим часом. Інвестори ж, готові ризикувати, мають вибирати короткі таймінги й розраховувати на стрімкі коливання курсу — натомість стратегічно налаштовані гравці вичікують доки Китай не доведе стійкість своєї економіки до зовнішніх викликів.
