Національний банк України ухвалив рішення не змінювати облікову ставку, залишивши її на рівні 15% річних. Про це під час брифінгу з питань монетарної політики 18 червня повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
За словами керівника регулятора, таке рішення дозволяє зберегти достатньо жорсткі монетарні умови в економіці та одночасно враховує поточні ризики, пов’язані як із внутрішньою ситуацією, так і з зовнішнім середовищем.
«Це рішення забезпечує достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень та послаблення ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування», — зазначив Пишний.
Разом з обліковою ставкою НБУ залишив без змін і ставки за основними інструментами управління ліквідністю. Ставка за депозитними сертифікатами овернайт становить 15%, за тримісячними депозитними сертифікатами — 18,5%, а за кредитами рефінансування — 19%.
Інфляція сповільнилася, але ризики залишаються
Рішення регулятора було ухвалене на тлі уповільнення інфляції. За даними Держстату, у травні річна інфляція в Україні становила 8,2%, тоді як у квітні — 8,6%. Цільовий діапазон НБУ залишається на рівні 4–6%.
У Нацбанку пояснюють уповільнення інфляції зростанням пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні товари, навпаки, прискорилася до 7,9% у річному вимірі.
Регулятор визнає, що як загальна, так і базова інфляція у травні виявилися вищими за попередні прогнози. У НБУ також очікують, що ціновий тиск може знову посилитися ближче до кінця року.
«Інфляція перебуватиме близько поточного рівня впродовж найближчих місяців, пришвидшиться наприкінці року, але у 2027 році повернеться до сповільнення», — зазначається у коментарі НБУ.
Енергоринки, війни та глобальний тиск
Окрему увагу регулятор приділяє зовнішнім факторам. На початку 2026 року інфляційний тиск посилився через зростання цін на пальне, спричинене подорожчанням нафти на світових ринках.
Це відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході та перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, що вплинуло на глобальні ціни на енергоносії.
У НБУ підкреслюють, що такі фактори напряму впливають і на українську економіку — через вартість імпорту пального та загальну інфляційну динаміку. Водночас зростання світових цін на енергоносії також опосередковано підсилює фінансові можливості Росії для продовження війни.
Останні новини з енергетичних ринків показали певне зниження напруги: після домовленостей між США та Іраном щодо часткового відновлення проходу суден через Ормузьку протоку ціни на нафту почали знижуватися.
Зокрема, барель Brent 18 червня коштував близько 77,91 долара, що відобразило зниження геополітичної премії на ринку.
Чому НБУ не поспішає знижувати ставку
У регуляторі наголошують, що нинішній рівень ставки є достатнім для стримування інфляції та підтримання стабільності гривневих заощаджень. Високий попит на інструменти в національній валюті також допомагає утримувати макрофінансову рівновагу.
Офіційний прогноз НБУ передбачає, що облікова ставка залишатиметься на рівні 15% щонайменше до початку 2027 року. Водночас регулятор залишає за собою можливість коригування політики у разі зміни економічних умов.
«НБУ буде готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції до цілі 5%», — йдеться у заяві.
Прогнози та очікування
Урядовий макроекономічний прогноз передбачає, що у 2026 році інфляція може становити близько 9,2%, а курс долара — приблизно 45,8 грн.
Аналітики зазначають, що за таких умов монетарна політика НБУ залишатиметься обережною: регулятор намагається балансувати між стримуванням інфляції та підтримкою економічного відновлення.
Таким чином, рішення залишити ставку на рівні 15% сигналізує про продовження жорсткої грошово-кредитної політики, яка покликана утримати інфляцію під контролем в умовах високих зовнішніх і внутрішніх ризиків.
