У НАТО вважають, що навіть суттєве збільшення виробництва ракет-перехоплювачів не дозволить повністю закрити потреби у захисті від балістичних атак. Саме тому Альянс закликає не обмежуватися лише постачанням засобів протиповітряної оборони, а паралельно розвивати інші методи протидії ракетній загрозі.
Про це заявила високопосадовиця НАТО під час спілкування з журналістами на полях саміту Альянсу в Анкарі.
За її словами, країни-партнери мають забезпечити стабільний і передбачуваний потік ракет-перехоплювачів для України через міжнародні механізми підтримки. Одним із таких інструментів є програма PURL, яка дозволяє координувати постачання необхідних боєприпасів для систем протиповітряної оборони.
Представниця НАТО наголосила, що саме така схема є одним із найефективніших способів підтримки України, адже забезпечує регулярне надходження ракет для комплексів Patriot.
Водночас вона зазначила, що існує й інший шлях допомоги — двосторонні домовленості між державами. У такому випадку окремі країни можуть передавати Україні ракети або інші засоби зі своїх власних запасів після оцінки ризиків для власної обороноздатності.
Однак навіть поєднання цих двох механізмів, за оцінкою НАТО, не здатне повністю вирішити проблему.
«Перехоплювачів ніколи не буде достатньо, щоб впоратися з потребою протидії балістичним ракетам. Тому, безумовно, є й інші способи, якими українці мають вирішувати цю проблему», — зазначила високопосадовиця Альянсу.
Фактично в НАТО визнають, що сучасний характер війни змушує переглядати традиційний підхід до протиракетної оборони. Навіть найсучасніші системи ППО залишаються надзвичайно дорогими, а виробництво ракет-перехоплювачів потребує значного часу.
Особливо гостро ця проблема проявляється під час масованих комбінованих атак, коли одночасно застосовуються балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники. За таких умов витрати ракет-перехоплювачів можуть бути дуже значними.
Саме тому в НАТО дедалі більше уваги приділяють концепції багаторівневої оборони, яка передбачає не лише перехоплення ракет у повітрі, а й зменшення можливостей противника здійснювати такі атаки.
Представниця Альянсу звернула увагу на результати, яких Україна вже досягла у цьому напрямку. Вона позитивно оцінила кампанію ударів середньої та великої дальності по військових об'єктах Росії.
За її словами, українські сили досить успішно уражають промислову інфраструктуру, що виробляє компоненти для ракетного озброєння, завдають ударів по військовій авіації, а також по об'єктах управління та зв'язку.
Окремо посадовиця відзначила розвиток українських технологій і масштабування власного виробництва озброєння.
На її думку, саме поєднання високоточної зброї, далекобійних можливостей, розвитку оборонної промисловості та міжнародної підтримки дозволяє поступово зменшувати потенціал Росії для здійснення нових масованих атак.
«Нам потрібно думати про використання запасів там, де це можливо, але найголовніше — ми маємо сприяти зростанню», — наголосила вона.
Йдеться насамперед про нарощування виробництва ракет, систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та інших сучасних технологій, які здатні підвищити ефективність захисту повітряного простору.
Паралельно Україна продовжує працювати над створенням міжнародної коаліції з виробництва засобів протидії балістичним ракетам.
Наразі триває підготовка до перших переговорів у такому форматі. Очікується, що країни Європи обговорять перспективи спільного виробництва компонентів антибалістичних систем, а також інші механізми посилення протиракетної оборони.
Ідея створення такої коаліції вперше була публічно представлена у травні під час зустрічі на рівні радників. Тоді основний акцент робився саме на розвитку виробництва антибалістичних систем у Європі.
Водночас не виключається, що формат майбутньої співпраці буде розширений. Зокрема, учасники можуть обговорити не лише виробництво нових систем, а й додаткові механізми постачання Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.
Таким чином у НАТО дедалі більше схиляються до комплексного підходу, який поєднуватиме збільшення виробництва засобів ППО, розвиток оборонної промисловості, міжнародну кооперацію та підтримку українських далекобійних можливостей. Саме така стратегія, на думку Альянсу, може забезпечити більш ефективний захист від постійної загрози балістичних ударів.
