У Конгресі США вимагають від керівництва американської армії пояснити рішення про згортання роботи спеціалізованого підрозділу, який займався розвитком тактики застосування безпілотників. Американські законодавці вважають, що такий крок може позбавити військових можливості отримувати надзвичайно цінний досвід сучасної війни, значну частину якого сьогодні демонструють саме Збройні сили України.
Йдеться про експериментальний батальйон безпілотних ударних систем чисельністю близько 600 військовослужбовців. Він входив до складу 173-ї повітрянодесантної бригади армії США, дислокованої в Європі.
Підрозділ створювався як своєрідний майданчик для швидкого випробування нових підходів до ведення бойових дій. Військові не просто використовували готові системи, а самостійно працювали над безпілотниками, тестували різні рішення та відпрацьовували тактику їх застосування.
Саме ця гнучкість і стала однією з причин, через які підрозділ привернув увагу американських законодавців.
У Конгресі побачили небезпечний сигнал
Двопартійна група американських політиків офіційно звернулася до тимчасового виконувача обов'язків начальника штабу армії США генерала Крістофера ЛаНева та міністра армії Дена Дрісколла.
Законодавці вимагають провести терміновий брифінг і пояснити, чому спеціалізований підрозділ фактично повертають до традиційної ролі повітряно-десантної піхоти.
У листі політики висловили серйозне занепокоєння тим, що ліквідація або згортання діяльності такого підрозділу може негативно позначитися на здатності американської армії швидко адаптуватися до нових умов війни.
Особливо важливим у цьому контексті є український досвід.
«Ми глибоко стурбовані тим, що ліквідація цього спеціалізованого підрозділу обмежить нашу здатність переймати досвід союзників, зокрема Збройних сил України», — йдеться у зверненні законодавців.
Документ підписали сенаторка-демократка Джин Шагін, сенатор-республіканець Том Тілліс, незалежний сенатор Ангус Кінг і республіканець із Палати представників Майк Тернер.
Те, що до ініціативи долучилися представники різних політичних таборів, підкреслює масштаб занепокоєння. Питання безпілотників для американських військових дедалі менше виглядає вузькоспеціалізованою темою і дедалі більше перетворюється на питання стратегічної конкурентоспроможності.
Україна стала полігоном для нової ери війни
Причина уваги американців до українського досвіду очевидна. Війна проти Росії продемонструвала, наскільки швидко безпілотні системи можуть змінювати характер бойових дій.
Ще кілька років тому дрони часто сприймалися як допоміжний інструмент для розвідки, коригування артилерійського вогню або виконання окремих ударних завдань. Сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Безпілотники використовуються для розвідки, спостереження, наведення, ураження цілей, доставки боєприпасів, боротьби з іншими дронами та виконання цілої низки завдань, які раніше вимагали значно дорожчих або складніших систем.
Ще важливіше те, що технологічний цикл у цій сфері став надзвичайно коротким.
Дрон, який ефективно працює сьогодні, через кілька місяців може стати набагато менш корисним через появу нових засобів радіоелектронної боротьби, зміни тактики або вдосконалення систем протидії. У відповідь виробники та військові змушені постійно змінювати конструкції, програмне забезпечення, способи управління та тактику застосування.
Саме в цьому полягає одна з головних відмінностей сучасної війни від традиційної моделі.
Армія більше не може роками розробляти систему, а потім десятиліттями використовувати її майже без змін. Технологічне середовище змінюється настільки швидко, що здатність до експериментів та адаптації стає не менш важливою, ніж сама наявність сучасної техніки.
Чому американські військові вивчали саме український досвід
Україна фактично стала одним із головних джерел практичних знань про масштабне використання безпілотників у сучасній війні.
Українські військові постійно адаптують тактику залежно від ситуації на полі бою. Одні рішення можуть з'являтися безпосередньо у військових підрозділах, проходити перевірку на практиці, швидко вдосконалюватися та після цього масштабуватися.
Для американської армії такий досвід має величезну цінність.
США мають потужну оборонну промисловість, величезні технологічні можливості та значні фінансові ресурси. Однак навіть найсучасніші лабораторні розробки не можуть повністю замінити досвід, отриманий у реальному бойовому середовищі.
Українські військові фактично бачать щодня, які технології працюють, які виявляються неефективними, як швидко змінюється тактика та як противник адаптується до нових систем.
Для американців це можливість заздалегідь побачити проблеми, з якими їхнім власним військам потенційно доведеться зіткнутися в майбутньому.
Саме тому законодавці вважають дивним рішення скоротити можливості підрозділу, який був орієнтований на швидке навчання та експерименти.
Експериментальний батальйон працював інакше, ніж традиційна армія
Однією з ключових переваг спеціального підрозділу була можливість діяти значно швидше, ніж традиційні військові структури.
Звичайна армійська система передбачає тривалі процедури закупівель, тестування, сертифікації та впровадження нових технологій. Такий підхід має свої переваги, особливо коли йдеться про складні системи, від яких залежить життя військовослужбовців.
Однак із безпілотниками ситуація інша.
Тут технології можуть змінюватися буквально протягом місяців. Навіть порівняно недорогі компоненти можуть кардинально впливати на можливості системи. Виробники швидко змінюють конструкції, а військові — тактику.
Тому підрозділ, який може самостійно експериментувати, збирати прототипи та перевіряти нові методи застосування, стає своєрідною лабораторією просто всередині армії.
Саме таку модель, за словами американських законодавців, важливо зберігати.
Вони наголошують, що традиційні підрозділи можуть просто не встигати адаптуватися до темпів технологічних змін.
На цьому тлі рішення ЛаНева викликало питання
У серпні генерал Крістофер ЛаНев наказав згорнути діяльність експериментального батальйону безпілотних систем і повернути його до виконання завдань повітряно-десантного піхотного підрозділу.
Саме це рішення й стало предметом критики з боку частини законодавців.
Їх цікавить не лише сам факт реорганізації. Значно важливішим є питання, чому армія відмовляється від структури, яка була створена саме для швидкого опанування технологій майбутньої війни.
У Конгресі хочуть отримати чітку відповідь щодо причин такого рішення, його очікуваних наслідків та того, яким чином американська армія планує надалі отримувати й інтегрувати бойовий досвід України.
Для американських військових це питання має не лише тактичне, а й стратегічне значення.
Якщо війна майбутнього вимагатиме здатності швидко адаптуватися до нових технологій, то структура, яка дозволяє експериментувати та навчатися швидше за традиційні механізми, може стати критично важливою.
Зміни у керівництві армії США лише посилили дискусію
Ситуація стала ще більш резонансною через кадрові зміни у військовому керівництві США.
У квітні міністр оборони США Піт Гегсет звільнив начальника штабу армії генерала Ренді Джорджа. Він регулярно наголошував на необхідності прискорити розробку нових безпілотних систем і забезпечити ними не лише спеціалізовані підрозділи, а й звичайних військовослужбовців.
Після цього обов'язки очільника армії почав виконувати Крістофер ЛаНев.
А вже через кілька місяців саме ЛаНев розпорядився згорнути діяльність експериментального батальйону.
Додатковим фактором стало те, що в серпні міністр армії США Ден Дрісколл, який також виступав за прискорену інтеграцію інновацій, подав у відставку.
Таким чином, навколо американської політики щодо безпілотних систем сформувалася своєрідна точка напруги.
З одного боку, частина військового та політичного керівництва говорить про необхідність радикально прискорити впровадження дронів. З іншого — структура, яка безпосередньо займалася експериментами в цій сфері, була фактично повернута до традиційних завдань.
Саме цю суперечність тепер і намагаються пояснити американські законодавці.
Дрони вже змінюють саму логіку поля бою
Найбільша проблема для традиційних армій полягає в тому, що дрони змінюють не просто окремий елемент бойових дій.
Вони змінюють саму логіку ведення війни.
Відносно недорогий безпілотник може виявити техніку, яка коштує в десятки або сотні разів дорожче. Масове використання малих систем створює постійне спостереження над значними ділянками фронту. FPV-дрони стали окремим фактором, який змушує військових змінювати способи переміщення, маскування та захисту техніки.
Одночасно розвиваються системи протидії дронам, засоби радіоелектронної боротьби, автономні технології та алгоритми штучного інтелекту.
Виходить своєрідна гонка, у якій перемогу визначає не лише те, хто має кращу технологію, а й те, хто швидше пристосовується до нових умов.
Саме тому український досвід настільки цікавить американців.
Україна не просто використовує безпілотники — вона змушена постійно розвивати їх у відповідь на зміни на полі бою.
Для армії США, яка готується до потенційних конфліктів із технологічно сильними противниками, такі уроки можуть виявитися надзвичайно цінними.
Конгрес хоче зрозуміти, куди рухається американська армія
Тепер американським військовим доведеться пояснити, чому підрозділ, створений для вивчення нової форми війни, вирішили повернути до традиційної структури.
Законодавців цікавить, чи існує альтернативний механізм для швидкого тестування нових систем, як армія планує переймати український бойовий досвід і чи не створить реорганізація додаткового відставання США у сфері безпілотних технологій.
Адже питання полягає не лише у долі одного батальйону.
Фактично йдеться про те, наскільки швидко одна з найпотужніших армій світу здатна змінюватися під впливом реального бойового досвіду.
Війна в Україні показала, що технологічна перевага сама по собі не гарантує переваги на полі бою. Величезне значення має швидкість, із якою військові можуть помічати нову загрозу, створювати відповідь, перевіряти її та масштабувати ефективне рішення.
Якщо бюрократичні процедури виявляться швидшими за технологічні зміни — армія ризикує постійно наздоганяти противника.
Саме цього і побоюються американські законодавці.
Їхня вимога провести терміновий брифінг фактично ставить перед керівництвом армії США просте, але надзвичайно важливе питання: чи може американська військова система дозволити собі відмовитися від спеціалізованого майданчика для вивчення війни дронів у той момент, коли саме безпілотні технології стають одним із визначальних факторів сучасного поля бою?
Відповідь на це питання матиме значення далеко за межами одного американського підрозділу. Вона покаже, наскільки серйозно Вашингтон готовий перебудовувати власну армію з урахуванням уроків війни в Україні.
І головне — чи готові США не просто спостерігати за технологічною революцією на полі бою, а й достатньо швидко вчитися на ній.
