Ранкова атака Росії 3 вересня завдала серйозного удару не лише по інфраструктурі Київської області, а й по одному з важливих вузлів фармацевтичної логістики України. Під час атаки було знищено комплекс компанії «Біокон» у Бориспільському районі неподалік від міжнародного аеропорту «Бориспіль».
Йдеться про один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів країни. Його масштаби були такими, що через об'єкт проходили значні обсяги лікарських засобів та іншої продукції, пов'язаної з фармацевтичним ринком.
Про знищення комплексу повідомила генеральна директорка «Біокону» Віра Павлова у коментарі Forbes Ukraine.
Удар припав на великий логістичний комплекс
За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, після атаки російських безпілотників на території складського об'єкта спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники тривалий час працювали над її ліквідацією.
Ситуацію ускладнило те, що по об'єкту було завдано повторних ударів. Через це працівникам ДСНС доводилося тимчасово відходити на безпечну відстань, а після зниження загрози знову повертатися до гасіння пожежі.
Внаслідок атаки постраждала щонайменше одна людина. За словами голови Київської обласної державної адміністрації Тимура Ткаченка, чоловік отримав осколкові поранення. Його госпіталізували, медики надали необхідну допомогу.
Окрім самого складського комплексу, пошкоджень зазнали адміністративна будівля, магазин та торговельні кіоски. Загалом атака завдала значних руйнувань інфраструктурі району.
Однак найбільше занепокоєння викликає саме знищення фармацевтичного логістичного об'єкта, адже його робота була безпосередньо пов'язана із забезпеченням стабільного руху лікарських засобів українським ринком.
Яким був «Біокон»
Компанія «Біокон» входить до групи Biokon, яка працює на фармацевтичному ринку України ще з 1992 року.
Спочатку діяльність групи була пов'язана переважно з оптовою дистрибуцією фармацевтичної продукції. Вже з 1994 року компанія почала розвивати напрям митно-ліцензійних складських послуг.
Згодом логістичний напрям став одним із ключових у діяльності групи. Компанія надавала виробникам фармацевтичної продукції та представництвам міжнародних фармкомпаній складські площі, послуги зі зберігання товарів і роботу з митними вантажами.
Головний логістичний комплекс розташовувався у Великій Олександрівці Бориспільського району Київської області, неподалік від аеропорту «Бориспіль».
Його площа становила близько 30 тисяч квадратних метрів, а одночасно на території можна було розміщувати до 40 тисяч палет.
Це робило об'єкт одним із найбільших спеціалізованих фармацевтичних логістичних центрів України.
Важливо й те, що робота комплексу здійснювалася з дотриманням міжнародних вимог до фармацевтичного зберігання та дистрибуції — GDP, тобто належної практики дистрибуції, та GSP — належної практики зберігання.
Для фармацевтичного бізнесу це принципово важливо. Лікарські засоби не можна просто скласти у звичайному приміщенні. Для багатьох препаратів необхідно підтримувати конкретну температуру, вологість, умови транспортування, контроль доступу та облік кожної партії.
Тому знищення такого об'єкта — це не просто втрата квадратних метрів складу.
Чи означає це дефіцит ліків в аптеках?
Сам факт знищення великого фармацевтичного складу ще не означає, що українці одразу зіткнуться з порожніми полицями аптек.
Фармацевтичний ринок має декілька рівнів захисту. Лікарські засоби можуть зберігатися на інших складах, у виробників, дистриб'юторів та інших логістичних операторів. Крім того, значна частина препаратів регулярно імпортується в Україну різними каналами.
Проте ризики для ринку все одно є.
Передусім може виникнути необхідність терміново перенаправляти великі обсяги продукції на інші складські майданчики. Це створює додаткове навантаження на логістичну систему.
Якщо частина знищених запасів належала конкретним виробникам або дистриб'юторам, їм доведеться проводити переоблік, з'ясовувати масштаби втрат і шукати альтернативні маршрути постачання.
Найбільш чутливими можуть виявитися препарати, які потребують особливих умов зберігання або мають обмежену кількість постачальників.
Наприклад, якщо певний препарат зберігався в одному логістичному центрі у значному обсязі, його переміщення на інші майданчики може зайняти певний час. При цьому необхідно не лише знайти вільне приміщення, а й забезпечити відповідність усім фармацевтичним вимогам.
Ціни також можуть опинитися під тиском
Ще один можливий наслідок — додаткові витрати для компаній.
Фармацевтична логістика є складною і дорогою навіть у мирних умовах. Після знищення великого складу компаніям доведеться оперативно шукати нові площі, організовувати перевезення, перерозподіляти запаси та перебудовувати маршрути.
Усе це коштує грошей.
Чи перетворяться ці витрати безпосередньо на зростання цін у аптеках, залежатиме від конкретного препарату, його виробника, наявності запасів і можливостей компаній компенсувати додаткові витрати.
Тому говорити про неминуче масштабне подорожчання всіх ліків поки зарано. Однак для окремих категорій препаратів логістичний удар може створити додатковий ціновий тиск.
Особливо важливою буде ситуація із запасами. Якщо необхідний препарат є на інших складах у достатній кількості, ринок може відносно швидко компенсувати втрати. Якщо ж запасів мало, а альтернативні поставки потребують часу, ситуація може бути складнішою.
Росія дедалі частіше б'є по логістиці
Знищення фармацевтичного комплексу вписується у ширший контекст атак по складській та логістичній інфраструктурі України.
Напередодні російські удари також пошкодили складські приміщення та приватні будинки в низці населених пунктів Київської області, зокрема у Бучанському районі.
Для російської армії удари по складах мають очевидний економічний ефект. Навіть якщо безпосередньо не знищується виробництво, пошкодження місць зберігання змушує компанії витрачати ресурси на відновлення логістики.
Аналітики Інституту вивчення війни раніше звертали увагу на зміну тактики застосування Росією безпілотників. Зокрема, наприкінці квітня 2026 року було зафіксовано посилення використання реактивних дронів.
Мета таких атак полягає не лише у завданні разового удару. Масоване застосування безпілотників дозволяє створювати значне навантаження на українську систему протиповітряної оборони та одночасно бити по великій кількості об'єктів.
Що буде далі
Тепер одним із головних завдань для фармацевтичного сектору стане максимально швидке перенесення логістичних операцій на інші майданчики.
Компаніям необхідно буде оцінити втрати, визначити, яка продукція була знищена або пошкоджена, та перевірити наявні резерви в інших регіонах.
Паралельно потрібно буде забезпечити безперебійні поставки в аптеки та медичні установи.
Саме тому наслідки атаки стануть зрозумілими не лише за кількістю знищених будівель. Значно важливішим показником буде те, наскільки швидко фармацевтичний ринок зможе перебудувати логістику.
Україна вже має досвід роботи в умовах постійних атак на інфраструктуру. За роки повномасштабної війни бізнес навчився створювати резервні маршрути, використовувати декілька складів та розподіляти запаси між різними регіонами.
Але знищення об'єкта такого масштабу все одно є серйозним ударом.
Втрата близько 30 тисяч квадратних метрів спеціалізованих площ означає необхідність не просто знайти новий склад. Потрібно відтворити цілу систему — із необхідним обладнанням, температурним контролем, системами безпеки, персоналом, обліком, митними процедурами та відповідністю фармацевтичним стандартам.
Тому найближчими днями та тижнями особлива увага буде прикута до того, як виробники та дистриб'ютори компенсуватимуть втрату одного з ключових логістичних вузлів.
Для звичайного покупця це означає одне: знищення великого фармацевтичного складу саме по собі не означає, що ліки завтра зникнуть з аптек, але воно створює додаткові ризики для стабільності постачання, вартості логістики та доступності окремих препаратів.
І головний виклик тепер полягає у тому, щоб українська фармацевтична система змогла якомога швидше перебудуватися після чергового удару по критично важливій інфраструктурі.
