Росія може готувати новий етап ударів по критично важливій інфраструктурі України. Йдеться не лише про енергетичні об'єкти чи транспортні вузли, а й про мости через Дніпро, пошкодження яких здатне створити серйозні проблеми для пересування людей, роботи підприємств і функціонування цілих районів.
Про таку можливість заявив офіцер Командування Сил штурмових військ Денис Ярославський у коментарі «Фабриці новин». За його словами, Росія прагне перетворювати великі українські міста на максимально складні для життя території, а удари по ключових переправах можуть стати одним із напрямків такого тиску.
«Мости у них у планах»
За словами Ярославського, російська сторона розглядає можливість ударів по мостах через Дніпро. Особливу увагу, на його думку, може бути приділено Києву, де річка фактично розділяє місто на два береги, між якими щодня переміщуються сотні тисяч людей.
Офіцер наголосив, що мова може йти не про одиничну атаку, а про спробу системно ускладнити транспортне сполучення.
Водночас важливо розділяти прогноз і вже підтверджений план. Заява Ярославського є попередженням про можливий сценарій, а не підтвердженням того, що конкретні київські мости неодмінно будуть атаковані.
Проте потенційні наслідки такого сценарію настільки серйозні, що його не можна ігнорувати.
Якщо ключові переправи будуть пошкоджені одночасно або протягом короткого проміжку часу, звичайні маршрути можуть перестати працювати. Частину транспортних потоків доведеться перенаправляти, що неминуче створить величезне навантаження на ті мости та дороги, які залишаться доступними.
Для столиці це означало б не просто великі затори.
Йдеться про ризик порушення роботи громадського транспорту, швидкої допомоги, рятувальних служб, логістики, підприємств та критичної інфраструктури.
Чому проблема не лише в самому ударі
Окрема небезпека полягає в тому, що пошкодити міст можна за відносно короткий час, а повноцінно відновити складну інженерну споруду значно важче.
Ярославський звернув увагу на питання готовності влади до такого розвитку подій. Він фактично поставив запитання: чи існує чіткий «План Б» на випадок, якщо одна або кілька переправ будуть серйозно пошкоджені?
Це питання має особливе значення для Києва.
Столиця залежить від стабільної роботи транспортної системи. Мости через Дніпро — це не просто автомобільні дороги. Вони є частиною великої системи, яка забезпечує пересування населення, доставку товарів, роботу служб і зв'язок між різними частинами міста.
Якщо один міст тимчасово перестає працювати, транспортне навантаження переходить на інші маршрути. Якщо ж одночасно виходять з ладу кілька ключових переправ, можливості для маневру різко скорочуються.
Саме тому питання резервних маршрутів, запасних транспортних схем та швидкого ремонту може виявитися не менш важливим, ніж саме укріплення мостів.
Під загрозою може бути не лише Київ
За словами офіцера, подібний сценарій потенційно може стосуватися й інших міст України, де Дніпро є важливою транспортною артерією.
Російські удари по транспортній інфраструктурі можуть мати на меті не лише фізичне руйнування конкретного об'єкта. Їхній ефект може бути значно ширшим.
Пошкодження мосту здатне вплинути на цілий ланцюг процесів: від доставки продуктів і пального до роботи промислових підприємств та переміщення людей.
Особливо чутливою є логістика. Українська економіка та оборонна система значною мірою залежать від безперервного руху автомобільного і залізничного транспорту. Тому спроба створити перешкоди на ключових маршрутах може бути частиною ширшої стратегії тиску.
Ярославський припустив, що Москва може намагатися фізично ускладнити сполучення між лівим і правим берегами Дніпра. При цьому, за його словами, потенційно йдеться не тільки про столицю.
Ще одна можлива ціль — водоочисні об'єкти
Окремо офіцер звернув увагу на об'єкти водопостачання та водовідведення.
Якщо удари по енергетичній інфраструктурі вже створюють масштабні перебої зі світлом, теплом і транспортом, то проблеми з водою можуть мати ще більш важкі наслідки для цивільного населення.
Виведення з ладу великих очисних або каналізаційних об'єктів здатне створити гуманітарні та санітарні ризики. Для великого міста це може означати необхідність швидко організовувати альтернативне водопостачання, евакуацію окремих категорій населення та роботу аварійних служб у надзвичайно складних умовах.
Саме тому критична інфраструктура сьогодні розглядається як єдина система. Електроенергія, вода, транспорт, зв'язок та опалення тісно пов'язані між собою.
Втрата одного елемента автоматично створює додаткове навантаження на інші.
Росія вже посилює тиск на інфраструктуру
Попередження Ярославського прозвучало на тлі посилення комбінованих атак по українських містах та об'єктах критичної інфраструктури.
За його словами, Росія може проводити системні удари, використовуючи одночасно різні типи засобів ураження. Він також заявив, що частка реактивних безпілотників у таких атаках уже може становити близько 40%.
Це створює додаткову проблему для української протиповітряної оборони. Чим різноманітнішими стають засоби атаки, тим складніше прогнозувати напрямки ударів і розподіляти сили для перехоплення цілей.
При цьому інфраструктурні об'єкти мають одну принципову особливість: вони часто є великими та стаціонарними. Їх неможливо просто перенести або швидко замінити.
Саме тому атаки на них можуть мати довготривалий ефект навіть у тому випадку, якщо безпосередньо пошкоджено лише окремі елементи.
Одеський сценарій показує масштаб проблеми
Показовим прикладом такого підходу стала масована атака по Одеській області, внаслідок якої серйозно постраждала енергетична інфраструктура.
Після ударів без електропостачання залишилися понад 350 тисяч домогосподарств. Через проблеми з енергосистемою виникли перебої з водопостачанням та роботою електротранспорту. Були пошкоджені об'єкти ДТЕК та Одеської ТЕЦ.
Повідомлялося також про вісьмох постраждалих, серед яких була дитина.
Цей приклад демонструє, як удар по одному сектору інфраструктури може швидко спричинити проблеми в інших сферах.
Саме такого ефекту, ймовірно, варто побоюватися і в разі масштабних атак на транспортну систему.
Столиці потрібні не лише попередження, а конкретні сценарії
Ярославський закликав владу не обмежуватися рекомендаціями для населення залишати місто в разі критичного розвитку ситуації.
На його думку, повинні існувати чіткі плани дій на різні випадки — умовні «План Б», «План С» і «План D».
Логіка тут проста: надзвичайна ситуація не залишає багато часу на підготовку.
Якщо міст через Дніпро буде пошкоджений, рішення про альтернативні маршрути потрібно приймати одразу. Якщо одночасно виникнуть проблеми з енергопостачанням, транспортом або водою, кількість завдань для міських служб різко зросте.
Окремим питанням є підготовка населення.
Київ уже готує тимчасові місця для можливого переміщення понад 200 тисяч людей у разі тривалих зимових відключень. Насамперед йдеться про людей з обмеженою мобільністю, людей з інвалідністю та тих, хто може залишитися без належної підтримки.
Однак сама наявність таких місць не вирішує проблему транспортної доступності. У разі пошкодження мостів виникне питання, як саме люди зможуть дістатися до безпечних районів або пунктів тимчасового розміщення.
Чого чекати далі
Попередження про можливі удари по мостах не означає, що такий сценарій обов'язково буде реалізований. Проте сама можливість змушує серйозно оцінювати вразливість українських міст.
Росія вже демонструвала готовність атакувати енергетичну, транспортну та іншу критичну інфраструктуру. Тому українські міста мають бути готовими не тільки до окремих ударів, а й до спроб створити каскадні проблеми, коли пошкодження одного об'єкта запускає цілу низку інших криз.
Для Києва питання мостів через Дніпро особливо чутливе. Вони є одним із ключових елементів міської системи, а тому їхня стабільна робота має стратегічне значення для столиці.
Найважливіше зараз — не чекати, поки надзвичайна ситуація стане фактом. Необхідно заздалегідь продумувати альтернативні маршрути, резервні транспортні схеми, аварійне відновлення, забезпечення водою та енергією, а також механізми допомоги людям.
Якщо Росія справді спробує перетворити удари по інфраструктурі на інструмент паралізації великих міст, готовність до такого сценарію стане одним із головних факторів стійкості України.
І саме тому питання, чи має Київ реальний «План Б», сьогодні звучить уже не як теоретична дискусія, а як питання безпеки мільйонів людей.
