Українські споживачі найближчим часом можуть помітити зміни у вартості продуктів у магазинах. Причина полягає не у нестачі продовольства, а передусім у перебудові системи постачання після ударів по складській та логістичній інфраструктурі. Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: підстав очікувати різкого стрибка цін або масштабного дефіциту наразі немає.
Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, додаткові витрати, які виникають через зміну логістичних маршрутів, у середньому можуть додати до вартості продовольства близько 2,5%.
Чому продукти можуть стати дорожчими
Звична система доставки продуктів до магазинів значною мірою залежала від великих розподільчих центрів і складів. Саме там формувалися значні запаси товарів, після чого продукція розподілялася між торговельними мережами та окремими магазинами.
Після пошкодження частини такої інфраструктури бізнесу доводиться змінювати підхід. Замість концентрації великих обсягів продукції в одному місці дедалі більше використовується модель невеликих партій та прямої доставки від виробника до точки продажу.
Така система має очевидну перевагу: якщо продукція розподілена між різними місцями, ризик втрати одразу великих запасів значно нижчий. Однак є й інший бік — така логістика потребує більше транспорту, пального, водіїв та робочого часу.
Саме додаткові витрати й можуть зрештою відобразитися на цінниках у магазинах.
За оцінкою Мінагрополітики, вплив нової логістики на собівартість та кінцеву ціну продукції може становити близько 2,5%. При цьому йдеться саме про загальну оцінку, адже для різних категорій товарів ситуація може відрізнятися.
Чи подорожчають продукти по всій Україні
Зміни стосуватимуться не лише столиці. Перебудова ланцюгів постачання є загальноукраїнським процесом, тому її наслідки можуть відчувати споживачі в різних регіонах.
Особливо складною ситуація залишається там, де логістична інфраструктура зазнала найбільшого впливу. Торговельним мережам доводиться шукати альтернативні маршрути, змінювати схеми доставки та перерозподіляти запаси.
Втім, це не означає, що всі продукти одночасно подорожчають на однаковий відсоток. На кінцеву ціну впливають десятки факторів: сезонність, урожай, вартість пального, електроенергії, кормів, транспортування, зберігання, упаковки та роботи.
Тому 2,5% — це не прогноз того, що кожен товар у супермаркеті автоматично стане дорожчим саме на таку величину. Це орієнтовна оцінка додаткового впливу логістичних витрат.
Чи буде різке подорожчання м'яса
Окремі побоювання виникали навколо вартості м'яса. У мережі раніше поширювалися припущення про можливе подорожчання окремих видів продукції на 20–30%.
Однак нинішні дані не дають підстав говорити про такий масштабний стрибок.
За словами Тараса Висоцького, моніторинг ситуації не показує передумов для різкого збільшення вартості м'ясної продукції. Україна має достатні виробничі можливості та кормову базу, щоб забезпечувати внутрішній ринок.
Водночас повністю виключати зміни цін не можна. На собівартість тваринницької продукції також впливають ціни на пальне, корми, електроенергію та транспортування. Якщо ці фактори суттєво зміняться, це може позначитися і на ціні готової продукції.
Проте станом на зараз сценарій із раптовим здорожчанням м'яса на десятки відсотків не підтверджується.
Чи можуть зникнути продукти з полиць
Ще одне питання, яке хвилює українців, — можливий дефіцит продуктів.
У Мінагрополітики запевняють, що підстав для такого сценарію немає. Українське виробництво базових продуктів дозволяє забезпечувати внутрішні потреби, а продовольчих запасів достатньо.
Водночас споживачі справді можуть побачити певні зміни в магазинах. Через перебудову логістики асортимент окремих торгових точок може тимчасово звужуватися. Наприклад, певний товар може бути відсутнім в одному магазині, але при цьому залишатися доступним в іншому.
Тобто тимчасова відсутність конкретної позиції на полиці ще не означає, що продукт зник із ринку.
Саме тому у відомстві закликають не плутати логістичні перебої з продовольчою кризою.
Овочів для борщу має вистачити
Окрему увагу приділяють овочам, оскільки саме ця категорія традиційно має сезонні коливання цін.
За інформацією Мінагрополітики, в Україні є необхідні потужності для зберігання овочевої продукції. Очікується, що основні складові традиційного борщового набору — картопля, капуста, морква, буряк та цибуля — будуть доступні для внутрішнього ринку.
Це важливо, адже саме восени та взимку питання зберігання овочів стає одним із ключових для стабільності продовольчого ринку.
Бізнес змінює саму модель постачання
Фактично український ринок зараз проходить через вимушену перебудову.
Великі централізовані склади поступово доповнюються або замінюються менш масштабними точками зберігання. Продукція може доставлятися безпосередньо від виробника до торговельної точки, минаючи частину традиційного ланцюга.
Це дорожче з погляду транспортних витрат, але водночас дозволяє зробити систему більш розподіленою.
Для торговельних мереж така модель означає необхідність планувати поставки набагато точніше. Якщо раніше магазин міг отримувати значний запас продукції з одного розподільчого центру, то тепер доводиться частіше приймати менші партії.
Це змінює не лише логістику, а й саму роботу магазинів.
Чи варто українцям скуповувати продукти
На тлі повідомлень про пошкодження складів у суспільстві закономірно виникає тривога. Однак масово скуповувати продукти зараз немає підстав.
З одного боку, невеликий запас їжі вдома може бути корисним за будь-яких надзвичайних обставин. Особливо це стосується товарів тривалого зберігання.
З іншого боку, панічне скуповування може створити додаткове навантаження на торговельну систему. Якщо велика кількість людей одночасно починає купувати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці спорожнюються швидше, а логістика отримує додатковий стрес.
Тому оптимальна стратегія — мати розумний запас найнеобхіднішого, але не створювати вдома надмірні запаси.
Що буде з цінами далі
Найближчі зміни на продуктовому ринку значною мірою залежатимуть від того, наскільки швидко бізнес зможе адаптуватися до нових умов.
Якщо торговельним мережам вдасться стабілізувати нові маршрути доставки, налагодити роботу невеликих складів та ефективніше використовувати прямі поставки, додатковий логістичний тиск може поступово зменшуватися.
Водночас повністю виключати подальші коливання цін не можна. На них впливатимуть не тільки логістичні проблеми, а й ситуація на паливному ринку, витрати виробників, сезонні фактори та загальна економічна ситуація.
Головний висновок наразі залишається незмінним: продовольча криза Україні не загрожує, а різкого стрибка цін через перебудову логістики влада не прогнозує.
Орієнтир у 2,5% стосується саме додаткового впливу нових логістичних витрат, а не загального прогнозу інфляції чи гарантованого подорожчання кожного продукту.
Тож українцям варто готуватися радше до помірних змін, ніж до порожніх полиць або масштабного дефіциту. Ринок перебудовується, і головним завданням зараз є забезпечити безперервне постачання продуктів навіть за умов пошкодження частини звичних логістичних маршрутів.