У США дедалі уважніше стежать за наслідками ударів України по російській енергетичній інфраструктурі. На тлі атак по об’єктах, пов’язаних із паливом та промисловістю РФ, Вашингтон побоюється, що подальше скорочення російських енергетичних потужностей може позначитися не лише на самій Росії, а й на глобальному ринку.
Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент. За його словами, рішення України завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах уже створює додатковий тиск на ціни на енергоносії у світі.
Заява прозвучала на тлі нових повідомлень про атаки на території Росії. Зокрема, 2 вересня стало відомо про пожежу на підприємстві «Протон-ПМ» у Пермі. Це підприємство має важливе значення для російської ракетно-космічної та машинобудівної галузей і спеціалізується на виробництві ракетних двигунів та компонентів для авіаційно-космічної сфери.
Практично одночасно з’явилася інформація про атаку безпілотників на стратегічний порт у Ленінградській області. Через цей об’єкт проходять значні обсяги різних вантажів, серед яких нафта та нафтопродукти, вугілля, добрива, скраплений газ та інша продукція.
Для світового ринку важливе значення має саме енергетична складова таких атак. Росія залишається одним із великих учасників глобального нафтового ринку, а тому будь-які серйозні перебої в роботі її інфраструктури потенційно можуть впливати на обсяги експорту.
Вашингтон опинився перед складним вибором
Слова Бессента демонструють складну ситуацію, у якій опинилися Сполучені Штати. З одного боку, Вашингтон зацікавлений у тому, щоб Росія втрачала можливості фінансувати війну та підтримувати роботу військово-промислового комплексу. З іншого — занадто сильний удар по глобальним поставкам енергоносіїв може спровокувати зростання цін, що вдарить уже по економіках інших країн.
Це особливо важливо для США, де ціни на паливо безпосередньо впливають на інфляцію, транспортні витрати, промисловість та купівельну спроможність населення.
Фактично Вашингтон змушений одночасно вирішувати два завдання: посилювати економічний тиск на Москву та не допустити ситуації, за якої світовий енергетичний ринок почне втрачати стабільність.
Будь-яке різке скорочення пропозиції нафти здатне швидко відобразитися на котируваннях. А якщо до цього додадуться проблеми з іншими великими виробниками або експортерами, наслідки можуть бути значно серйознішими.
Окремий фронт — Іран
Бессент також говорив про Іран та його енергетичні зв’язки з Росією. За його словами, певні поставки з РФ до Ірану все ж відбуваються, однак Вашингтон вважає, що Тегеран не отримує прямої фінансової підтримки від Москви.
Міністр фінансів США заявив, що Сполучені Штати мають намір припинити роботу іранських авіакомпаній, які, на думку американської сторони, беруть участь у відповідних схемах. За оцінкою Бессента, це може суттєво скоротити обсяги поставок.
Окремо він згадав Китай, який купує іранську нафту. За словами американського посадовця, зараз на морі перебуває близько 30 мільйонів барелів іранської нафти, однак запаси поступово скорочуються.
Ця ситуація показує, наскільки тісно переплетені енергетичні ринки різних держав. Росія, Іран і Китай можуть бути пов’язані між собою торговельними потоками, тоді як США намагаються обмежити можливості Тегерана та Москви отримувати доходи від експорту енергоресурсів.
Удари по інфраструктурі стають економічним фактором
Україна в останні місяці дедалі активніше намагається бити по об’єктах, які мають стратегічне значення для російської економіки. Йдеться не лише про безпосередньо військові підприємства, а й про енергетичну, транспортну та промислову інфраструктуру.
Логіка таких дій полягає у створенні додаткового економічного тиску на Росію. Якщо підприємство зупиняє роботу, порт працює з перебоями або переробні потужності змушені скорочувати виробництво, це потенційно впливає на експорт, бюджетні надходження та забезпечення внутрішнього ринку.
Особливу увагу привертають саме нафтові об’єкти. Їхня робота безпосередньо пов’язана з можливістю Росії експортувати паливо та отримувати від цього значні доходи.
Водночас наслідки таких ударів не обмежуються територією РФ. Глобальний енергетичний ринок реагує на будь-які сигнали про можливе скорочення поставок. Навіть очікування дефіциту здатне створювати спекулятивний тиск на ціни.
Саме тому слова американського міністра фінансів мають важливе значення. Вони свідчать, що наслідки українських атак розглядаються у Вашингтоні не лише у військовому чи політичному контексті, а й як фактор, здатний впливати на міжнародну економіку.
Чому США побоюються стрибка цін
Для американської економіки ціна нафти залишається одним із важливих факторів. Подорожчання енергоносіїв поступово відбивається на вартості бензину, перевезень, товарів та послуг.
Зростання цін на паливо також може посилити інфляційний тиск. Для уряду США це особливо чутливе питання, оскільки боротьба з інфляцією безпосередньо пов’язана з економічною політикою країни та рішеннями Федеральної резервної системи.
Таким чином, навіть якщо удари по російській енергетиці мають очевидну військово-економічну мету, їхні наслідки можуть бути значно ширшими.
Водночас це зовсім не означає, що Сполучені Штати виступають проти таких дій України. Заява Бессента радше демонструє складність глобальної ситуації, у якій будь-яке рішення однієї сторони може мати наслідки для десятків інших держав.
Бессент також висловився про майбутнє Ірану
Під час розмови американський міністр торкнувся і питання можливих політичних змін в Ірані.
За його словами, метою США не обов’язково є повалення іранського режиму. Водночас Бессент припустив, що зміни можуть відбутися внаслідок внутрішнього невдоволення населення.
Він зазначив, що серед іранських керівників є люди з великим військовим досвідом і жорсткими поглядами. Водночас, за його словами, звичайні люди передусім хочуть зберегти власне життя.
Ця частина заяви демонструє, що Вашингтон розглядає Іран як ще один важливий елемент ширшого геополітичного протистояння.
Ситуація може мати далекосяжні наслідки
Нові удари по російській інфраструктурі відбуваються в момент, коли енергетичний ринок і без того залишається надзвичайно чутливим до політичних та військових ризиків.
Для України зниження можливостей Росії експортувати енергоресурси може бути важливим інструментом економічного тиску. Для США та їхніх партнерів водночас критично важливо, щоб цей процес не переріс у масштабну світову енергетичну кризу.
Саме тому кожна атака на великий енергетичний або транспортний об’єкт РФ тепер може мати значення далеко за межами самої Росії.
Пожежа на «Протон-ПМ», атака на порт у Ленінградській області та інші подібні інциденти показують, що економічна складова війни стає дедалі помітнішою. Йдеться вже не тільки про знищення окремих об’єктів, а про здатність держави підтримувати стабільну роботу промисловості, транспорту та експорту.
Заява Бессента фактично підтверджує: Вашингтон уважно оцінює цей процес і його можливий вплив на світову економіку.
У найближчій перспективі головним питанням залишатиметься те, наскільки масштабними будуть наслідки для російської енергетичної системи та чи зможе Москва компенсувати втрати. Від цього залежатиме не лише економічна ситуація в РФ, а й поведінка світового нафтового ринку.
Таким чином, удари по російській інфраструктурі поступово перетворюються на фактор міжнародної економічної політики. І чим масштабнішими вони ставатимуть, тим уважніше за їхніми наслідками спостерігатимуть у Вашингтоні, Пекіні, Тегерані та інших центрах світової політики.
